"14" січня 2014 р. м. Київ К/9991/11454/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Бившевої Л.І.
Голубєвої Г.К.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року
у справі № 2-а-4179/10/1070
за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Форм-Аудит»
про припинення юридичної особи, визнання недійсними правочину щодо реєстрації, установчих документів, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, -
Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Форм-Аудит» (відповідач) про припинення юридичної особи, визнання недійсними правочину щодо реєстрації юридичної особи відповідача, установчих документів, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, позов задоволено частково. Припинено юридичну особу ТОВ «Транс-Форм-Аудит». В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, ДПІ у Вишгородському районі Київської області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та прийняття нового рішення про повне задоволення позову.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання недійсними правочину щодо реєстрації, установчих документів, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій виходили з того, що установчі документи є цивільними правочинами, тому питання їх правомірності не може розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Також, суди дійшли висновку про те, що визнання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість недійсним з моменту реєстрації є неправомірним.
Проте, в даному випадку судам слід було відмовити у відкритті провадження у справі в частині вказаних вище позовних вимог, а у разі відкриття провадження - закрити його у відповідності до вимог статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Адже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час звернення Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі ДПІ у Вишгородському районі Київської області з позовною заявою) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Вказане повноваження з урахуванням вимог Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на час звернення Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі ДПІ у Вишгородському районі Київської області з позовною заявою; далі - Закон № 755-IV), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації та припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Аналіз статті 38 Закону № 755-IV дає підстави для висновку про те, що з підстав, передбачених цим Законом, зокрема з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.
Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними правочину щодо реєстрації юридичної особи, установчих документів, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки, в силу положення статті 38 Закону № 755-IV питання щодо правомірності вказаних документів підлягає правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема, у справі про припинення юридичної особи. Визнання ж зазначених документів недійсними законом не вимагається.
Що стосується позовної вимоги про припинення юридичної особи ТОВ «Транс-Форм-Аудит», то колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано її задовольнили, оскільки, як встановлено судами, відповідач не звітує до податкового органу з жовтня 2008 року.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними правочину щодо реєстрації юридичної особи відповідача, установчих документів, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість із закриттям провадження у справі, а в решті - залишити без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними правочину щодо реєстрації юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Форм-Аудит», установчих документів, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість скасувати із закриттям провадження у справі, а в решті - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Бившева Л.І.
Голубєва Г.К.