14 січня 2014 року м. Київ К/9991/33862/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Бившевої Л.І.
Голубєвої Г.К.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року
у справі № 2-а-15593/10/2070
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до Приватного підприємства «Фінанси-Інівест»
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Фінанси-Інівест» (відповідач), в якому просила надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю у контролюючого органу в розглядуваній ситуації достатніх підстав для проведення перевірки ПП «Фінанси-Інівест».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року скасовано та прийнято нове судове рішення про закриття провадження у справі.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість ПП «Фінанси-Інівест» за вересень 2006 року, за результатами якої складено довідку № 123 від 17 листопада 2006 року.
Під час проведення перевірки встановлено, що заявлена платником сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість більше ніж у двічі перевищує вартість основних фондів, у зв'язку з чим вирішено провести виїзну позапланову документальну перевірку відповідача з питань правомірності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 95 152,00 грн.
12 грудня 2006 року ДПІ у Київському районі м. Харкова направлено на адресу відповідача лист з проханням надати документи для проведення виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень та вересень 2006 року.
Проте, ПП «Фінанси-Інівест» відмовлено контролюючому органу в наданні відповідних документів.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Київському районі м. Харкова з позовною заявою; далі - Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
При цьому право органу державної податкової служби на проведення в даному випадку позапланової виїзної перевірки відповідача визначено підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Київському районі м. Харкова з позовною заявою), згідно з яким протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відтак проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Фінанси-Інівест», з урахуванням встановлених судовими інстанціями обставин, має здійснюватись саме на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом, відповідно до статті 11-1 Закону № 509-XII, що, в свою чергу, виключає право контролюючого органу на звернення з відповідним позовом до суду.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Бившева Л.І.
Голубєва Г.К.