Справа№ 640/71/14-к
н/п 1-кп/640/144/14
21.01.2014 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
перекладача - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження №12013220490006476 від 13.12.2013 р. за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який має середню освіту, не працює, неодружений, раніше не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України,-
12 грудня 2013 року приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_8 , знаходячись на території ТЦ «Барабашово» в м. Харкові, маючи заздалегідь обдуманий умисел на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов до торгівельного місця №ВТ10844, де під виглядом покупця одягнув на себе кросівки марки «Salasotuk». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном та бажаючи довести його до кінця, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 усвідомлював, що його дії є явними для оточуючих та продавця, яка стояла поруч і вела з ним розмову щодо кросівок, які він приміряв, будучи взутим в кросівки, не заплативши за них, почав тікати з торгівельного місця, заволодівши парою чоловічих кросівок фірми «Salasotuk», вартістю 180,00 грн. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4133 від 16.12.2013 р., що належать ОСОБА_6 , чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. Однак довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_9 не зміг з причин, незалежних від його волі, так як був затриманий силами громадськості на відстані близько 20 метрів від місця вчинення кримінального правопорушення, не маючи змоги розпорядитись викраденим майном.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України, а саме закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
26.12.2013 р. під час досудового розслідування між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_8 укладена угода про примирення.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_8 під час досудового розслідування повністю визнає винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України, і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин вчинення злочину. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України, щиро розкаявся та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди про примирення вповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Потерпіла та обвинувачений заявили, що вони цілком розуміють наслідки затвердження угоди.
Вивченням особи ОСОБА_8 встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, неодружений, не працює, характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття та відсутність шкоди від злочину, оскільки потерпілому повернуто викрадене майно.
Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення та призначення узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
Витрати на залучення експертів при проведенні судово-товарознавчої експертизи в розмірі 293,40 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 26 грудня 2013 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12013220490006476 від 13.12.2013 р.
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 /вісімсот п'ятдесят/ грн.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_8 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_8 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у розмірі 293,40 грн. на користь держави (Стягувач (отримувач): Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).
Речові докази: кросівки марки «Salasotuk», що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити в її користуванні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення
Головуючий - суддя ОСОБА_1