Справа 237/113/13-ц
Провадження 2/237/583/13
21 листопада 2013 року
Мар'їнський районний суд в складі суду:
головуючого судді Ліпчанського С.М.
при секретарі Бахтіяровій Н.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мар*їнка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, який під час розгляду справи був уточнений, у якому просила суд: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9 913 гривень 85 копійок; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 30.000 гривень; стягнути з ОСОБА_2 суму у розмірі 3 321 гривень 10 копійок, відшкодування моральної шкоди у розмірі 5. 000 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.
31 жовтня 2012 року близько 08.00 години водій ОСОБА_2, керуючи технічно виправним автомобілем марки «ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснюючи на ньому рух на проїзній частині автошляху по вулиці Петровського м. Мар»їнка з боку вулиці Петровського м. Донецька у напрямку вулиці Первомайська м. Мар»їнка на шляху руху на ділянці зазначеного автошляху водій ОСОБА_2 скоїв зіткнення з автомобілю Фольксваген Пасат реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди позивачу були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.
За даним фактом СВ Мар»їнським РВ ГУМВС України у Донецькій області була порушена кримінальна справа за статтею 286 ч.1 КК України.
Вироком Мар»їнського районного суду Донецької області від 14 січня 2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого статтею 286 ч.1 КК України.
Матеріальна шкода визначається у понесених позивачем витратах на лікування.
У період з 10 червня по 10 липня 2013 року ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні у відділенні ортопедії № 1 Донецької обласної травматологічної лікарні, де їй була проведена операція у зв'язку з отриманням травми руки, а також для подальшого лікування позивачем придбалися ліки на суму 9913 гривень 85 копійок.
Зазначає, що відповідачем Страховою компанією «ТАС» позивачу ОСОБА_3 було виплачено грошові кошти витрачені на лікування у розмірі 12 247 гривень 33 копійок.
Ухвалою Мар»їнського районного суду Донецької області від 16 жовтня 2013 року ОСОБА_2 був залучений у якості співвідповідача по зазначеній справі.
Позивач просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 невиплачену страховою компанією грошову суму у розмірі 3 321 гривень 10 копійок.
Крім матеріальної, позивачу було спричинено моральну шкоду, яка визначається у моральних (душевних) стражданнях, отриманих внаслідок травми руки.
Моральна шкода визначається у перенесених душевних стражданнях, які позивачу були спричинені внаслідок відчуття фізичної болі, позивач була вимушена неодноразово звертатися до лікарів, тривалий час проходити лікування, що змінило звичайний спосіб життя. Була вимушена обмежити своє спілкування із близькими їй людьми, тривалий час вона не в змозі була виконувати роботу по дому, хоча має двох синів 1993 року народження та 1994 року народження, яким був необхідно звичайний догляд.
ОСОБА_2 позбавив позивача можливості повноцінно спілкуватися із дітьми та виконувати свої обов'язки матері по відношенню до своїх дітей.
Це свідчить про глиб перенесених позивачем душевних страждань , спричинених з вини ОСОБА_2 та оцінює розмір спричиненої моральної шкоди у 30 000 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволені. Суду надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 із позовом не погодився, вважає, що відшкодовувати спричинену матеріальну та моральну шкоду зобов'язана Страхова компанія «ТАС». Вважає. що відсутні законні та обґрунтовані підстави про стягнення з нього на користь позивача будь-якої грошової суми.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення сторін вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до вироку Мар»їнського районного суду Донецької області ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України. Вирок оскаржений не був та набув законної сили.
Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Як встановлено в судовому засіданні транспортний засіб марки ВАЗ 21102 д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка відшкодувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров» я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди позивачу були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Позивачу була зроблена операція, пов'язана із отриманням травми внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Судом встановлено, що первинно позивач зверталася до суду із позовом, у якому просила з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальну шкоду у розмірі 15.963 гривень 03 копійок, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 30.000 гривень.
На теперішній час відповідачем ПАТ «Страховою компанією «ТАС» на користь позивача було відшкодовано грошову суму у розмірі 12 247 гривень 33 копійок, при цьому відповідно отриманого позивачем листа грошова сума у розмірі 3321 гривень 10 копійок ними відшкодована не буде.
На підставі цього позивачем були уточнені позовні вимоги, у якій позивач просила суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ТАС» спричинену матеріальну шкоду у розмірі 9913,85 гривен, з власника транспортного засобу ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 3 321,10 гривень, та ухвалою Мар»їнського районного суду від 16 жовтня 2013 року на підставі заявленого клопотання позивачем його позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ПАТ «Страхова компанія «ТАС» грошової суми у розмірі 15.963 гривень 03 копійок.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно наданих копій фіскальних чеків позивачем було витрачено грошові кошти на операцію та медикаменти у розмірі 9913 гривень 85 копійок.
Зазначену суму суд вважає за доцільне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС», оскільки цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 на момент скоєння ним дорожньо - транспортної пригоди була застрахована ПАТ «Страхова компанія «ТАС» (поліс № 6980100).
Відповідно до п.2 Страхового поліса ліміт відповідальності за шкоду, спричинену здоров'ю складає 100.000 гривень, а тому відшкодування спричиненої матеріальної шкоди підлягає стягненню з ПАТ «Страхова компанія «ТАС».
Відповідно до наданої копії листа Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» було переведено на користь позивача ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 12.247 гривен 33 копійок на підставі умов договору страхування. Грошову суму у розмірі 3321,10 гривень ПАТ «Страхова компанія «ТАС» відмовляється сплачувати без зазначення причин.
Отже, оскільки ПАТ "Страховою компанією "ТАС" на користь позивача було відшкодовану спричинену матеріальну шкоду у розмірі 12.247 гривен 33 копійок, то суд вважає за доцільне стягнути з відповідача ОСОБА_2, власника джерела підвищеної небезпеки на користь позивача невиплачену матеріальну шкоду у розмірі 3321 гривен 10 копійок.
Що стосується задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу з вини відповідача дійсно була заподіяна моральна шкода. На думку суду позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди безпідставно завищені та підлягають частковому задоволенню і суд вважає, відповідно до статті 23 ЦК України, що на користь ОСОБА_3 за доцільне слід стягнути суму у розмірі 5 000 гривен, яка компенсує його моральні страждання у солідарному порядку з відповідача ПАТ «Страхова компанія «ТАС» та з відповідача ОСОБА_2
Згідно ч. 4 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 88 ЦПК України оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково, а при зверненні до суду позивач звільнена від сплати судового збору, то суд вважає за доцільне стягнути на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача ПАТ «Страхової компанії «ТАС» судовий збір у розмірі 344 гривень 10 копійок, з відповідача ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 344 гривень 10 копійок.
На підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.1166, ст. 1168, ст. 1187, ст. 1194 ЦК України, керуючись ст. 10, 60, 209 ч. 2, 212-215 ЦПК України.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_3 спричинену матеріальну у розмірі 9913 (дев'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 85 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 3321 (три тисячі триста двадцять одну) гривень 10 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на користь держави судовий збір у розмірі 344 (триста сорок чотири) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 344 (триста сорок чотири) гривень 10 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Мар»їнського районного суду
Донецької області С.М. Ліпчанський
21.11.2013