Провадження №2/237/66/13
іменем України
14 листопада 2013 року
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі суду:
головуючого - судді Ліпчанського С.М.
при секретарі Бахтіяровій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мар'їнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.
09 січня 1950 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, 1921 року народження. 01 листопада 1973 року позивач із чоловіком придбали жилий будинок АДРЕСА_1, де і мешкали разом.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. На присадибній земельній ділянці розташовані будинок жилою площею 40 кв.м. Право власності підтверджується на підставі договору купівлі-продажу від 01 листопада 1973 року, посвідченого Мар»їнською нотаріальною конторою № 2378. Земельна ділянка відведена для обслуговування житлового будинку була набута, шляхом приватизації у власність, право власності на земельну ділянку підтверджується актом про право приватної власності на землю від 28.08.1996 року.
Право власності на будинок в БТІ зареєстровано не було, а в Павлівській сільській раді, власником будинку АДРЕСА_1 вказано, що цей будинок належить ОСОБА_3.
Вважає. що після смерті чоловіка, як дружина має право на ? частку будинку та земельної ділянки.
Після смерті чоловік заповіту після себе не залишив, і його частка будинку як об'єкту спільної сумісної власності подружжя входить у склад спадщини, яка повинна успадковуватися за законом спадкоємцем 1 черги, до яких входили їхній син ОСОБА_4, який на момент смерті був зареєстрований в будинку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Суду надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому суд вважає за доцільне винести заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 09 січня 1950 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, 1921 року народження. 01 листопада 1973 року позивач із чоловіком придбали жилий будинок АДРЕСА_1, де і мешкали разом.
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер.
Право власності на будинок в БТІ зареєстровано не було, а в Павлівській сільській раді, власником будинку АДРЕСА_1 вказано, що цей будинок належить ОСОБА_3.
Відповідно до розділу 4 інструкції про порядок реєстрації будов в містах, робочих, дачних та курортних селищах Української СРС від 23/25 грудня 1947 року, «Порядок оформлення права на побудови фактичних власників при відсутності правовстановлюючих документів» при відсутності оригіналів документів або належно завірених копій, які встановлюють право власності на побудову, або право забудови, документами, опосередковано підтверджуючих це право, можуть бути зокрема, інвентарні документи, в тому числі якщо в їх текстах мається точне посилання на фактичного власника.
Судом встановлено, що спірний будинок був придбаний позивачем та померлим під час шлюбу, тому позивач також є власником разом із померлим чоловіком.
Відповідно до статті 28 Кодексу Законів про шлюб України в редакції 1969 року в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язання довести ті обставини справи на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Згідно зі статтею 61 ЦПК України, обставини, встановлені судом рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2011 року (справа 22ц-4454/11, додаткове Рішення від 28 лютого 2012 року) задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Мар»їнського районного суду Донецької області від 16 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Павлівської сільської ради, третя особа: РКП «Мар»їнське БТІ» про визнання права власності, за позовом ОСОБА_5 до Павлівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_7, треті особи: РКП «Мар»їнське БТІ», державна нотаріальна контора Мар»їнського району про визнання права власності на момент смерті, визнання права спільної сумісної власності, визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок.
Суд ухвалив: визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, а також, на ? частину господарських споруд: літньої кухні - сараю Б-1, погребу П-1 та огородження, як складової частини домоволодіння АДРЕСА_1. Право власності на частку у зазначеному майні виникло у відповідача у порядку спадкування, яке відкрилося у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 року її чоловіка ОСОБА_4.
Як зазначено у рішенні Апеляційного суду, спірний будинок і земельна ділянка є майном, нажитим за час шлюбу подружжям ОСОБА_1 і ОСОБА_3, тому відповідно спадщина після смерті ОСОБА_3 складає ? частину спірного будинку та 1\2 частину земельної ділянки. Також враховано, що окрім ОСОБА_4 дану спадщину прийняла фактично ОСОБА_1, тому вони кожен прийняли по ? частині будинку та земельної ділянки.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215, 224,226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності, без виділу в натурі, на ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: будинку ПА-1, загальною площею 69.6 кв.м., житловою площею 32,3 кв.м.) , і надвірних споруд - прибудови а-1, літня кухня - сарай Б-1, сарай Д-1, убиральня Е-1, карнажна яма м, колодязь к, огорожа № 1, ворота №2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності без виділу в натурі на 3\4 частини земельної ділянки АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Мар'їнського районного суду С.М. Ліпчанський
15.11.2013