Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/259/14 Головуючий у 1 інстанції: Наумова І.Й.
2014 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.
„21" січня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Гончар М.С., Кочеткової І.В.
при секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року у справі за позовом Кредитної спілки «Юкон» до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Юнімед» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Юкон», приватного підприємства «Юнімед», ТОВ „Біолайн" про визнання частини протоколу та договорів недійсними, -
У березні 2012 року КС «Юкон» звернулась до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_2, ПП «Юнімед» про стягнення суми боргу за кредитним договором.
У позові зазначала, що 02 червня 2006 року ОСОБА_2 вступив в члени КС «Юкон».
18 серпня 2011 року ОСОБА_2 на підставі кредитного договору № 430, укладеного між ним та спілкою, отримав кредит у розмірі 140 000 гр., строком по 18 лютого 2012 року, зі сплатою процентів у розмірі 60% річних, а при порушенні графіка погашення кредиту - 120% річних, що підтверджується умовами договору та видатковим касовим ордером.
Кредит був наданий під поручительство ПП «Юнімед» та ТОВ «Біолайн».
Відповідно до умов договорів поруки №81/11 від 18.08.2011 року та № 82/11 від 18.08.2011 року поручителі зобов'язались відповідати за зобов'язання кредитора в повному обсязі солідарно з боржником.
Оскільки ОСОБА_2 порушив умови користування кредитом, що призвело до затримання сплати відсотків та основної суми кредиту, то плата за користування грошовими коштами становить 120% за весь період користування, сума заборгованості складається з основної суми по кредиту, нарахованих відсотків, індексу інфляції за 2011-2012 роки.
Посилаючись на те, що відповідачі свої зобов"язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконали, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 212127 гр. 89 коп., просила суд стягнути зазначену суму з відповідачів солідарно та покласти на них всі судові витрати.
У червні 2013 року КС «Юкон» уточнила позов, зазначивши, що відповідач ОСОБА_2 сплатив відсотки за користування кредитом у період з 18.09.2011 року по 18.12.2012 року у сумі 28 076 грн. 71 коп.
Посилаючись на те, що станом на 11.06.2013 року утворилась заборгованість у сумі 417 463 грн. 65 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 140 000 грн. 00 коп., заборгованості по відсоткам - 277 198 грн. 16 коп., суми індексу інфляції - 265 грн. 49 коп., зазначену суму просила стягнути з відповідачів солідарно.
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до КС «Юкон», ПП «Юнімед», ТОВ «Біолайн» про визнання частини протоколу та договорів недійсними.
У зустрічному позові зазначав, що згідно протоколу №62 від 18 серпня 2011 року засідання кредитного комітету КС «Юкон» йому, як нібито члену КС «Юкон», який подав заяву про надання кредиту у розмірі 140 000 грн. 00 коп. на ремонт житла терміном на 6 місяців, було дозволено надати вказаний кредит, із забезпеченням кредиту порукою юридичних осіб - ПП «Юнімед» та ТОВ «Біолайн».
18 серпня 2011 року між ним та КС «Юкон» було укладено кредитний договір на суму 140 000 грн. 00 коп. Вказану суму разом із встановленим розміром процентів за користування він повинен був повернути шляхом сплати щомісячних платежів у строк до 18.02.2012 року.
В якості забезпечення виконання умов кредитного договору між кредитною спілкою та ПП «Юнімед» і ТОВ «Біолайн» були укладені договори поруки.
Вважає, що кредитний договір та договори поруки були укладені з порушенням Закону України «Про кредитні спілки», положень Статуту КС «Юкон», якими передбачено, що прийняття фізичної особи до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішення спостережної ради кредитної спілки, членство у спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків, саме члени кредитної спілки мають право одержувати від спілки кредити.
Оскільки рішення спостережної ради КС «Юкон» про прийом його до складу членів спілки не приймалось, вступний та обов'язковий пайові внески ним не сплачувались, то правові підстави для висновку про його членство у кредитний спілці, а отже й для прийняття рішення з питання видачі кредиту на його користь були відсутні.
Крім того, укладання ним кредитного договору та договорів поруки було зумовлено введеням його в оману відносно обставин, що вплинуло на вчинення зазначених правочинів.
Зазначає, що на початку 2011 року він був співробітником ПП «Юнімед» і йому, як фізичній особі, було запропоновано укласти кредитний договір і запевнено, що укладання кредитного договору є лише формальністю, необхідною для дотримання вимог законодавства. В подальшому кредитні кошти фактично були отримані фінансовим директором ПП «Юнімед» і погашення заборгованості здійснювалось за рахунок обігових коштів підприємства.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, визнати недійсним п.2 протоколу №62 засідання кредитного комітету КС «Юкон» від 18.08.2011 року, згідно якого йому, як члену кредитної спілки, дозволено надати кредит у розмірі 140 000 грн. 00 коп. на ремонт житла під 60% річних терміном на 6 місяців, з повернення основної суми в кінці строку кредиту, з забезпеченням кредиту порукою, а з підстав, передбачених ст.ст. 203,215, 230, 235 ЦК України, визнати недійсним кредитний договір №430 від 18 серпня 2011 року, укладений між КС «Юкон та ОСОБА_2, визнати недійсним договір поруки №81/11 від 18.08.2011 року, укладений між КС «Юкон», ПП «Юнімед» та ОСОБА_2, визнати недійсним договір поруки №82/11 від 18.08.2011 року, укладений між КС «Юкон», ТОВ «Біолайн» та ОСОБА_2
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2012 року позов КС «Юкон» та зустрічний позов ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року позов Кредитної спілки «Юкон» до ОСОБА_2, Приватного підприємства «Юнімед» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, Приватного підприємства «Юнімед» на користь Кредитної спілки «Юкон» суму заборгованості за кредитним договором № 430 від 18.08.2012 року у сумі 417 463 грн. 65 коп., яка складається з: суми заборгованості по тілу кредиту у розмірі 140 000 грн. 00 коп., заборгованості по нарахованих і не сплаченим процентам за користування кредитом у розмірі 305 274 грн. 87 коп., суми індексації у розмірі 265 грн. 49 коп., витрати на сплату судового збору у розмірі 3 441 грн. 00 коп., а всього на суму 420 904 грн. 65 коп.
В задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Юкон», Приватного підприємства «Юнімед», Товариства з обмеженою відповідальністю «Біолайн» про визнання частини протоколу та договорів недійсними відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, провадження по справі в частині вимог до ПП «Юнімед» про стягнення заборгованості закрити, оскільки вони не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити та задовольнити його зустрічний позов.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.
Судом встановлено, що 02.06.2006 року ОСОБА_2 було подано заяву до спостережної ради Кредитної спілки „Юкон" про прийняття його до кредитної спілки(т.1.а.с.4,т.2,а.с.59) і рішенням зборів( протокол 08/06) його було прийнято у члени зазначеної спілки(т.1.а.с.111).
18 серпня 2011 він звернувся із заявою до Кредитного комітету КС „Юкон" з заявою про надання кредиту у розмірі 140000 гр. на ремонт житла, який зобов"язувався повернути в шестимісячний термін(т.1 а.с.5, т.2 а.с. 64), яка в той же день була розглянута на засіданні кредитного комітету( п.2 протоколу № 62)(т.1,а.с.6).
18 серпня 2011 року між КС „Юкон" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 430, відповідно до якого останній отримав 140000 гр. на ремонт житла зі сплатою 60% річних та зі строком повернення 18 лютого 2012 року.
При укладанні договору сторони погодили строки та розміри погашення кредиту та процентів(п.3.2).
За умовами п.3.4 договору при порушенні позичальником графіка погашення кредиту плата за користування становить 120% річних за весь період користування кредитом. При цьому спілка проводить перерахунок сплати(т.1,а.с.10).
Для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором 18.08.2011 року КС „Юкон" з ПП „Юнімед" в особі директора Рибака І.Р. та з ПП „Біолайн" в особі генерального директора Міщенка П.П. були укладені договори поруки № 81/11 і № 82/11, за умовами яких поручитель зобов"язується нести відповідальність у разі невиконання боржником зобов"язань у повному обсязі(т.1,а.с.11,12).
Задовольняючи позов КС „Юкон" про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ПП „Юнімед" заборгованості за кредитним договором у сумі 417463 гр. 65 коп., суд, враховуючи умови кредитного договору, строк виконання якого сплинув 18.02.2012 року, та договору поруки № 81/11, виходив з доведеності невиконання ОСОБА_2 належним чином зобов"язань за цим договором, в результаті чого утворилась заборгованість.
Розмір заборгованості підтверджений наданим позивачем розрахунком(т.1,а.с.240), який в силу ст.ст. 59,64 ЦПК України являється допустимим доказом у справі, який також погоджується із даними прибуткових касових ордерів про внесення відповідачем оплати процентів у період з 19.09.2011 року по 19.12.2011 року(т.1,а.с.107-110).
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд, оцінивши надані сторонами докази у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обгрунтованого висновку про його недоведеність, а отже і відсутність за таких обставин правових підстав для його задоволення.
Доводи ОСОБА_2 про те, що він не являвся членом КС „Юкон", а отже не мав права на укладання кредитного договору зі спілкою від 18.08.2011 року, спростовуються письмовими доказами(т.1,а.с.4,106,111).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, дії КС „Юкон" з надання ОСОБА_2 кредитних коштів за кредитним договором від 18.08.2011 року відповідали вимогам ст.ст.3,10, 21 Закону України „Про кредитні спілки" та пложенням п.14.1 Статуту КС „Юкон".
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороьу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позову КС „Юкон" та про недоведеність зустрічного позову відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, які судом застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі за вимогами, заявленими банком одночасно як до ОСОБА_2, так і до ПП „Юнімед", як до поручителя позичальника , щодо приватного підприємтва не мали розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому в цій частині підлягало закриттю, оскільки вказане підприємство є юридичною особою і, крім того, щодо останнього ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2013 року було порушено провадження у справі про банкрутство,- безпідставні.
Згідно роз"яснень п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст.ст. 15-16,ч.2 ст. 18 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов"язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.
Посилання на положення ч.3 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як на підставу для відмови у позові до ПП „Юнімед" та припинення його зобов"язань за договором поруки № 81/11 від 18.08.2011 року у зв"язку з тим, що під час розгляду цивільної справи ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2013 року(т.2,а.с.24-27) було відкрито провадження у справі про банкрутство ПП „Юнімед", однак із заявою про визнання грошових вимог у справі про банкрутство КС „Юкон" не зверталась, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обствини не свідчать про втрату КС „Юкон" права вимоги до ПП „Юнімед", як солідарного поручителя боржника.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 24.09.2013 року КС „Юкон" конкурсним кредитором не визнана(а.с.122-125), при цьому положеннями ч.4 ст. 23 Закону України„Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Згідно із ч.1 ст. 609 ЦК України зобов"язання припиняються ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов"язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за забов"язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смерю.
Згідно із ч.2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Між тим, на час ухвалення рішення по справі господарським судом рішення про ліквідацію ПП „Юнімед" не ухвалювалось і дані про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення зазначеного приватного підприємства були відсутні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що 26 грудня 2012 року за заявою ОСОБА_2 правоохоронними органами було розпочато досудове розслідування по факту зволодіння невстановленими особами коштами, які були видані йому КС „Юкон" згідно кредитного договору № 430 від 18.08.2011 року(т.1,а.с.170), не доводить підставність зустрічного позову про недійсність кредитного договору з передбачених ст. 230 ЦК України підстав. Факт такого звернення не є обставиною, що впливає на права та обов"язки сторін у кредитному договорі між ОСОБА_2 та КС „Юкон", враховуючи, що сам зміст заяви відповідача до правоохоронних органів не погоджується з його твердженням про введення його в оману при укладанні договору саме КС „Юкон", як іншою стороною цього договору.
Неспроможними є і доводи апеляційної скарги про неправомірність нарахування процентів після закінчення визначеного у договорі строку його дії, тобто після 18.02.2011 року, враховуючи, що системний аналіз положень ст.ст.1048, 1054,1056-1 ЦК України свідчить, що проценти є платою за користування грошима, а тому мають виплачуватися щомісяця до дня повернення кредиту.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи правильність судових висновків щодо характеру правовідносин, які виникли між КС „Юкон" та відповідачами у зв"язку з укладанням кредитного договору від 18.08.2011 року з ОСОБА_2, забезпеченого порукою ПП „Юнімед", не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: