Іменем України
16 січня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Дроботі В.В.
судді: Власова С.О., Бисаги Т.Ю.
при секретарі: Чучка Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 червня 2013 року,
ПАТ «Фольксбанк» посилаючись на наявність судового рішення про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на іпотечне майно: домоволодіння АДРЕСА_1, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення їх з даного домоволодіння.
Рішенням суду позов задоволено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у позові. Апелянт вказує на те, що окрім трьох осіб, які рішенням суду виселені з будинку, в ньому зареєстровані та проживають ще двоє малолітніх дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 Щодо правомірності їх проживання в будинку суд рішення не ухвалював.
Додатковим рішенням суду першої інстанції від 3 грудня 2013 року у задоволенні вимог банку щодо виселення інших мешканців спірного домоволодіння відмовлено.
Додаткове рішення особами, які приймають участь у справі, не оскаржено.
Колегія вважає, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
По справі є доведеними та встановленими слідуючі факти та обставини.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 травня 2011 року, яке набуло чинності, звернуто стягнення на домоволодіння АДРЕСА_1. Публічному акціонерному товариству «Фольксбанк» надано право на продаж цього об'єкту нерухомості з оформленням усіх необхідних документів.
Позивач 26 лютого 2013 року повідомив ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про необхідність добровільного звільнення зазначеного вище домоволодіння у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Є доведеним, що вказані особи житловий будинок не звільнили.
Відповідно до вимог ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення усіх мешканців із зайнятого ними житлового будинку чи житлового приміщення.
У випадку відмови громадян добровільно звільнити житлове приміщення їх примусове звільнення здійснюється на підставі рішення суду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції ухвалив обґрунтоване рішення про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з домоволодіння АДРЕСА_1.
Доводи скарги апелянта до уваги прийняті бути не можуть.
Рішення про виселення зазначених вище осіб судом здійснено у суворій відповідності до закону та з врахуванням встановлених судом обставин.
Оскільки додаткове рішення щодо двох малолітніх дітей відповідачки ОСОБА_1 не оскаржено, то воно не є предметом апеляційного розгляду.
При його апеляційному оскарженні в порядку, передбаченому ст. ст. 292, 296 ЦПК України питання щодо необхідності виселення з житлового будинку малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 буде розглянуто окремо.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 3 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області В.В. Дроботя