Справа № 305/1646/13
про повернення справи на додаткове рішення
14 січня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого: Дроботі В.В.
суддів: Бисаги Т.Ю., Власова С.О.
при секретарі Чучка Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 15 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 треті особи без самостійних вимог: Рахівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно,-
В серпні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог: Рахівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно.
Рішенням Рахівського районного суду від 15 листопада 2013 року вимоги позивача задоволено, ухвалено поновити строк звернення до суду , визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом , визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна.
Не погодившись з даним рішенням, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Виходячи з положень ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частину спадкового майна, що належало ОСОБА_4, яке складається з 2/20 частин житлового будинку за НОМЕР_1(11) (а.с.66).
В рішенні Рахівського районного суду від 15 листопадад 2013 року ухвалено визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом , видане 19 червня 2008 року Державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори, яке зареєстроване в реєстрі за № 1-1447, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна , що залишилося після смерті ОСОБА_4.
Вимога позивача визнати за ним право власності в порядку спадкування на 2/20 частини житлового будинку НОМЕР_1 розташованого АДРЕСА_1 не знайшла свого відображення в рішенні Рахівського районного суду від 15 листопада 2013 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення.
Керуючись ст. 297, 220 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 треті особи без самостійних вимог: Рахівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно - повернути до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення щодо розміру частки яку успадкував позивач ОСОБА_2 у житловому будинку НОМЕР_1 розташованому АДРЕСА_1.
Вказану процесуальну дію слід вчинити протягом одного місяця з дня надходження справи до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: