Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4943/13-к
Номер провадження 1-кп/213/324/13
Іменем України
25 грудня 2013 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого -судді Соловйової Л.Я.,
при секретарі Іващенко Н.О.,
за участю:
прокурора Шматко М.О.,
обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження № 12012040740000085 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця: смт. Велика Писарівка Великописарівського району Сумської області, освіта: початкова загальна, не одруженого, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України,-
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, уродженця: м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, освіта: початкова загальна, не одруженого, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_2, проживаючого: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України,-
05 грудня 2012 року, приблизно о 14.00 годині ОСОБА_2, знаходячись на трасі Кривий Ріг - Широке, яка розташована біля ВАТ ПГЗК в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу, за попередньою змовою з ОСОБА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, навмисно, проникли на охоронювану територію пульпонасосної станції другого згущення Відкритого Акціонерного Товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу, де скориставшись відсутністю працівників охорони вказаного підприємства, таємно, навмисно, з корисливих мотивів, скоїли крадіжку металолому у кількості 320 кг. вартістю 278,72грн., а з урахуванням ПДВ-20% - 334,47 гривні, проте не встигли залишити місце скоєння злочину і не виконали усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця і не завершили злочин з причин, які не залежали від їх волі, вчинили незакінчений замах на злочин, тобто не зробили всього, що вважали за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки приблизно о 14 годині 30 хв. були викриті в скоєнні злочину охороною ВАТ "ПівдГЗК", які затримали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на місці скоєння злочину.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України визнає повністю, підтверджує викладені у обвинувальному акті обставини і їх не оспорює. Злочин вчинив, так як мав тяжке матеріальне становище. В скоєному щиро розкаявся.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.3 КК України визнав повністю. Пояснив, що підтверджує викладені у обвинувальному акті обставини і їх не оспорює. Злочин вчинив, так як потрібні були гроші. В скоєному щиро розкаявся.
На підставі ч.З ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинувачених та дослідив документи, що характеризують особи обвинувачених.
Розгляд провадження проводився відносно обвинувачених в мехаж пред'явленого обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними.
Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 і обвинуваченого ОСОБА_2 органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, і не завершила злочин з причин, які не залежали від його волі, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше сховище.
Призначаючи покарання обвинуваченим: ОСОБА_1 і ОСОБА_2, у відповідності до ч.1 ст.65 КК України, суд враховує відповідно до ст.12 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Обвинувачені раніше не судимі, вину визнали повністю і в скоєному розкаялися, не працюють, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебувають, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, визнання вини у повному обсязі.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2, згідно ст.67 КК України не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 слід обрати кожному у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, оскільки виправлення обвинувачених можливе і без їх безпосередньої ізоляції від суспільства. Разом з цим, в силу вимог ст. 76 Кримінального кодексу України на кожного обвинуваченого слід покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, своєчасно зявлятися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Обрану ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання залишити до набрання вироком законної сили.
Обрану ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання залишити до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнати кожного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 Кримінального кодексу України та призначити кожному покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо кожен з них протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України покладені на нього обовязки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
своєчасно зявлятися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Обрану ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання залишити до набрання вироком законної сили.
Обрану ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання залишити до набрання вироком законної сили.
Речові докази: металолом в кількості 320 кг., який знаходиться на відповідальному зберіганні у начальника участка теплосилового цеху ВАТ ПівдГЗК ОСОБА_3 - передати ВАТ ПівдГЗК;
-автомобіль ВАЗ-2105, р.н. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2- залишити у останього.
Матеріали кримінального провадження № 12012040740000085 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/4943/13-к, пр.1-кп/213/324/13.
В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили.
Відповідно до статті 395 КПК України апеляційна скарга на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, подається через суд, який ухвалив судове рішення, до Апеляційного суду Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Л.Я.Соловйова