Справа № 161/21867/13-к
Провадження № 1-кс/161/30/14
м. Луцьк 14 січня 2014 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання,
ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 26.11.2013 року вона заявила клопотання прокурору про доручення слідчому ОСОБА_5 проведення слідчих дій та встановлення розумних строків їх проведення.
18.12.2013 року вона отримала повідомлення від прокурора від 10.12.2013 року, згідно з відбитком штампу на конверті, відправлене 17.12.2013 року про наслідки розгляду клопотання та про те, що копію постанови про відмову в задоволенні клопотання вона може отримати 18.12.2013 року в кабінеті 19 прокуратури області з 10.00 до 12.00 години. Вважає, що прокурор замість здійснення своїх повноважень відповідно до вимог КПК України грубо свідомо порушує вимоги КПК України та її права з підстав викладених в скарзі.
Просить скасувати постанову старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання, зобов'язати старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 доручити слідчому проведення слідчих дій, заявлених в її клопотанні від 26.11.2013 року та встановити строки клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч. 1 ст. 107 КПК України.
Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримала з підстав у ній викладених. Просила скаргу задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні скаргу не визнав, вважає її безпідставною. Просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді скарги, дослідивши письмові матеріали скарги, приходжу до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
При розгляді скарги встановлено, що 26 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернулася до прокурора прокуратури Волинської області, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні із клопотанням (а.с. 3). У своєму клопотанні просила надати можливість брати участь у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, допитати в її присутності слідчих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Також встановлено, що у відповідності до вимог ст. 110 КПК України прокурором за наслідками розгляду клопотання повинна бути винесена постанову про відмову в задоволенні клопотання. Однак прокурором в порушення вимог ст. 110 КПК України лише надано ОСОБА_3 письмову відповідь, у якій вказано про відмову в задоволенні клопотання.
Таким чином дії прокурора повністю не відповідають вимогам КПК України щодо порядку розгляду клопотань поданих сторонами під час кримінального провадження та прийняття процесуальних рішень.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що дії прокурора повністю не відповідають вимогам КПК України щодо порядку розгляду клопотань поданих сторонами під час кримінального провадження та прийняття процесуальних рішень. А тому за таких обставин приходжу до висновку про задоволення скарги.
Керуючись ст. 307 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання - задовольнити повністю.
Скасувати постанову старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 26.11.2013 року.
Зобов'язати старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 вчинити дії по розгляду слідчим клопотання ОСОБА_3 від 26.11.2013 року та встановити строки клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1