Справа № 161/20177/13-к
Провадження № 1-кс/161/32/14
м. Луцьк 09 січня 2014 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на постанову про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися до суду із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження. В своїй скарзі вимагають визнати бездіяльність слідчого ОСОБА_3 протиправною, скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч. 1 ст. 107 КПК України.
Скаржники в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду скарги повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомляли.
Слідчий в судовому засіданні скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні.
Дослідивши письмові матеріали скарги та кримінального провадження, приходжу до висновку про задоволення скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
При розгляді скарги встановлено, що 23 вересня 2013 року слідчим СВ Луцького МВ УМВС України ОСОБА_3 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013020010000005 від 04.01.2013 року.
Також встановлено і це вбачається із постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 23 вересня 2013 року, що ним не дотримано вимог ст.ст. 91-92 КПК України. Так як із оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження взагалі не вбачається будь-яких слідчих та процесуальних дій, які слідчим проводились, що свідчить про поверхневу та неповну перевірку фактичних обставин справи та передчасність висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Таким чином слідчим не вчинено всі передбачені КПК України дії для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин кримінального правопорушення. В результаті чого незрозуміло на підставі чого слідчий зробив висновок про наявність чи відсутність достатніх підстав прийняття оскаржуваної постанови.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що слідчим не вчинено всі передбачені КПК України дії для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин кримінального правопорушення. В результаті чого незрозуміло на підставі чого слідчий зробив висновок про наявність чи відсутність достатніх підстав прийняття оскаржуваної постанови. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про задоволення скарги та скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 306-307 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити повністю.
Постанову слідчого СВ Луцького МВ УМВС України ОСОБА_3 від 23 вересня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №
42013020010000005 від 04.01.2013 року - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1