Справа № 161/21689/13-к
Провадження № 1-кс/161/4843/13
м. Луцьк 20 грудня 2013 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,
при секретарі Соколовій К.Ю.,
з участю слідчого Оверчук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцька клопотання старшого слідчого СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області Оверчук Ю.О. про тимчасовий доступ до речей і документів,
Старший слідчий СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області Оверчук Ю.О. звернувся до суду з клопотанням, погодженим із старшим прокурором прокуратури Луцького району Волинської області Довжик Р.С., про тимчасовий доступ до речей і документів.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 05.11.2013 року близько 14:00 годин з житлового будинку АДРЕСА_1, невідома особа, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «Нокіа» та 50 гривень, чим спричинила ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 350 гривень.
Дане кримінальне правопорушення 06.11.2013 року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12013020130000777, правова кваліфікація правопорушення - ч. 1 ст.185 КК України.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 повідомила, що в мобільному телефоні, марки «Нокіа», який був викрадений, знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС» - НОМЕР_1, якою вона користувалася, до 05.11.2013 року (включно). Надати будь які документи на мобільний телефон не може, оскільки він був їй подарований без документів.
З метою встановлення місця знаходження викраденого мобільного телефону, в якому була активована сім - картка оператора мобільного зв'язку МТС - НОМЕР_1, якою користувалася потерпіла до 05.11.2013 року (включно), необхідно встановити ІМЕІ даного телефону (предмету вчинення злочину).
Інформація про ІМЕІ даного телефону, в якому було активовану абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку (SIM-карта) +НОМЕР_3, перебуває у володінні юридичної особи: ПрАТ «МТС Україна, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15.
Просить дати згоду на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) «МТС»: найменування юридичної особи: ПрАТ «МТС Україна», розташоване за адресою: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, факсимільний зв'язок НОМЕР_2 та зобов'язати надати інформацію про номер ІМЕІ мобільного телефону в якому було активовану абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку (SIM- карта) +НОМЕР_3, якою користувалася потерпіла до 05.11.2013 року (включно).
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч. 1 ст. 107 КПК України.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав у ньому викладених та просив його задовольнити.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно п. 7 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму
клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
При розгляді клопотання встановлено, що в провадженні СВ Луцького РВ УМС України у Волинській області перебуває кримінальне провадження № 12013020130000777 від 06 листопада 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.
Також встановлено, що документи, до яких слідчий просить надати тимчасовий доступ, в дійсності перебувають у володінні ПрАТ «МТС Україна», за юридичною адресою 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15.
Також встановлено, що стороною кримінального провадження доведено, що документи, до яких просять надати тимчасовий доступ, самі по собі та в сукупності з іншими документами наявними в кримінальному провадженні, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і довести іншими способами, обставини вчинення правопорушення та отримати вказані документи не можливо.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав, передбачених ч. 5, ч. 6 ст. 163 КПК України для надання тимчасового доступу, оскільки іншими способами довести обставини, вчинення кримінального правопорушення не можливо. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 162-164 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області Оверчук Ю.О. про тимчасовий доступ до речей і документів - задовольнити повністю.
Надати старшому слідчому СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області Оверчук Ю.О. тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні оператора телекомунікації (мобільного зв'язку) ПрАТ «МТС Україна», юридична адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, та зобов'язати надати інформацію про номер ІМЕІ мобільного телефону в якому було активовану абонентський номер рухомого (мобільного) зв'язку (SIM- карта) +НОМЕР_3, якою користувалася потерпіла ОСОБА_3 до 05.11.2013 року (включно).
Строк дії ухвали один місяць з дня постановлення ухвали.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, згідно ст. 166 КПК України, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя В.В. Ковтуненко