ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/25193/13 20.01.14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія
«Палладіум»
про стягнення 82890,74 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Желевська О.О. - дов. № 48 від 02.12.2013 р.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» про стягнення 82890,74 грн. попередньої оплати у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару (щебеню гранітного).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/25193/13, розгляд справи призначено на 20.01.2014 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник відповідача у судове засідання 20.01.2014 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.
Представник позивача надав суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутня справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та відсутнє рішення цих органів з такого спору.
Також представник позивача у судовому засіданні 20.01.2014 р. подав заяву про відмову від стягнення 3% річних; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представник відповідача.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
12 серпня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» за усним договором купівлі-продажу здійснило попередню оплату за товар (щебінь гранітний) в розмірі 51000,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» на підставі рахунку № 52 від 12.08.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 12.08.2013 року.
16 серпня 2013 року позивач за вказаним вище усним договором купівлі-продажу здійснив попередню оплату за щебінь гранітний в розмірі 70000,00 грн. відповідачу на підставі рахунку № 53 від 15.08.2013 року, що підтверджується банківською випискою від 16.08.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З наданих суду документів вбачається, що позивач сплатив відповідачу згідно з платіжним дорученням № 52 від 12.08.13 р. грошові кошти в сумі 51 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.08.2013 р., та згідно з платіжним дорученням № 53 від 15.08.2013 р. грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.08.2013 р., проте відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем частково, поставив товар (щебінь гранітний) на суму 38 354,06 грн., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» утворився борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» у розмірі 82 645,94 грн.
Сума боргу у розмірі 82 645,94 грн. підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків позивача та відповідача, який знаходиться у матеріалах справи.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями (вих. № 342/02 від 18.10.2013 р., вих. № 370/02 від 28.10.2013 р., вих. № 293/02 від 08.11.2013 р.), в яких просив повернути грошову суму недопоставленого товару (щебеню гранітного).
Відповідач у своєму листі №5 від 12.11.2013 р. повідомив позивачу про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» в найкоротші строки прикладе всі зусилля, щоб закрити передплату, яка виникла.
Проте на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» з даним позовом до суду відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав та суму передплати не повернув.
За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» про стягнення 82 645,94 грн. попередньої оплати та 3% річних у розмірі 244,80 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару (щебеню гранітного).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивач звернувся до відповідача зі зверненнями про повернення суми попередньої оплати (листи вих. № 342/02 від 18.10.2013 р., вих. № 370/02 від 28.10.2013 р., вих. № 293/02 від 08.11.2013 р.), проте відповідач суму попередньої оплати не повернув.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин відповідач зобов'язаний був повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 82 645,91 грн.
У судовому засіданні 20.01.2014 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від своїх позовних вимог в частині стягнення 3% річних з відповідача у розмірі 244,80 грн.
У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Отже, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 244,80 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 82 645,94 грн. попередньої оплати, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» попередньої оплати у розмірі 82 645,94 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 612, 625, 626, 628, 629, 693, 712, 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 181, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 4 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, код ЄДРПОУ 37101609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстроймеханізація» (02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 17, код ЄДРПОУ 32856076) 82645 (вісімдесят дві тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 94 коп. основного боргу та 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 42 коп. витрат на сплату судового збору.
3. Провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Палладіум» у розмірі 244,80 грн. 3% річних припинити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 22.01.2014 р.
Суддя Гавриловська І.О.