Рішення від 05.07.2013 по справі 910/10369/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10369/13 05.07.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. Київ

про зобов'язання укласти договір

за участю представників сторін:

від позивача: Захаренко Є.В.- юрисконсульт

від відповідача: Лазоренко І.В. - адвокат

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" про зобов'язання останнього вчинити дії, а саме укласти договір купівлі - продажу наступних транспортних засобів:

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7231 СР (План лізингу № 225/001);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3602 ХТ (План лізингу № 225/002);

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7234 СР (План лізингу № 225/003);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3601 ХТ (План лізингу № 225/004);

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7198 СР (План лізингу № 225/005);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3603 ХТ (План лізингу № 225/006);

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7233 СР (План лізингу № 225/007);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3605 ХТ (План лізингу № 225/008);

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7230 СР (План лізингу № 225/009);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3604 ХТ (План лізингу № 225/010);

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7232 СР (План лізингу № 225/011);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3609 ХТ (План лізингу № 225/012);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3608 ХТ (План лізингу № 225/014);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3607 ХТ (План лізингу № 225/016);

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3606 ХТ (План лізингу № 225/018), відповідно до Договору фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 року.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому наполягає на задоволенні його позовних вимог.

Відповідач, за приписами ст. 22 ГПК України, надав суду відзив, в якому проти позову заперечив за наступними обставинами, зокрема:

- рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2013 року по справі № 5011-30/16138-2012 встановлено, що 16.08.2012 року Договір фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 року розірвано з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" в зв'язку із не сплатою лізингових платежів за договором понад 30 днів;

- разом з цим, вказаним рішенням встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" має безспірну заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", а отже правові підстави для укладення договорів купівлі-продажу відсутні;

- між стронами відсутній діючий договір фінансового лізинг, який зобов'язує лізингодавця до виконання його умов.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 04.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре Транс Груп" (правонаступником якого на час розгляду справи є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"), далі Лізингоодержувач, було укладено Договір фінансового лізингу № 225, далі Договір, предметом якого (п. 2.1) є передання Лізингодавцем в платне користування на умовах фінансового лізингу, та отримання Лізингодавцем транспортного засобу, далі ТЗ, у відповідності із замовленням.

Додатковою угодою № 23 від 31.10.2011 року сторони внесли зміни до Договору, та погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре Транс Груп" передає всі права і обов'язки за Договором фінансового лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро". Відповідно до п. 4 Додаткової угоди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" зобов'язується сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" заборгованість за Договором фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 року в сумі 2 462 667, 52 грн. до 19.11.2011 року.

Згідно з розділом 4 Договору Лізингодавець придбаває ТЗ згідно замовлення та надає ТЗ в лізинг Лізингоодержувачу, та реєструє ТЗ в необхідних органах у відповідності до законодавства. Після надання ТЗ Лізингоодержувачеві на дату надання сторони підписують акт-прийому передачі.

Пунктом 8 Додаткової угоди встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре Транс Груп" передає транспортні засоби за актами приймання-передачі згідно Договору Товариству з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" у присутності уповноважених представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", про що сторонами підписуються відповідні тристоронні акти прийому-передачі транспортних засобів.

Так, згідно підписаному сторонами тристоронньому акту прийому-передачі від 01.11.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре Транс Груп" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре Агро" прийняло транспортні засоби згідно з переліком у кількості 201 одиниці, до яких увійшли спірні транспортні засоби.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання строку лізингу сплачуються лізингові платежі, розмір та строки яких встановлюються в "Плані лізингу", який є Додатком до Договору. Нарахування Лізингових платежів здійснюється в останній день місяця, за який нараховуються платежі згідно актів виконаних робіт.

Так, на виконання умов Договору, Додатком № 3 до Договору, сторонами погоджено Плани лізингу, із змінами, зокрема:

- План лізингу № 225/001, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/002, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/003, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/004, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/005, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/006, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/007, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/008, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/009, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/010, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/011, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/012, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/014, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/016, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/018, із змінами від 13.11.2008 року;

Відповідно до п. 5.2. Договору, в редакції Додатку № 4 до Договору "Протокол узгодження розбіжностей", сторони визначили, що лізингові платежі включають:

- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ;

- комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ;

- інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані із виконанням цього Договору.

Лізингоодержувач має право набути після закінчення строку дії договору і на виконання його умов у власність предмет лізингу, сплативши Лізингодавцю залишкову вартість ТЗ, вказану в Плані лізингу. Лізингоодержувач може набути право власності на ТЗ тільки за договором його купівлі-продажу, про що сторони диспозитивно домовилися у п. 6.4. Договору.

За умовами п. 6.7. Договору, в редакції Додатку № 4 до Договору "Протокол узгодження розбіжностей", Лізингоодержувач має право на достроковий викуп ТЗ, але не раніше 12 місяців з дати передачі ТЗ у лізинг. В такому випадку Лізингоодержувач має сплатити всі необхідні лізингові платежі за весь термін дії Плану лізингу, а також платежі за послуги, надані Лізингодавцем, штрафні санкції (у разі їх наявності) згідно договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять в щомісячні лізингові платежі (у разі їх наявності) та залишкову вартість ТЗ, яка розраховується за формулою. Лізингоодержувач має право набути право власності на ТЗ тільки за Договором його купівлі-продажу, який стає додатком до цього договору з моменту його підписання сторонами.

Згідно з пунктом 9.5 Договору Лізингодавець зобов'язаний по закінченню терміну дії договору та виконанням за ним всіх зобов'язань Лізингоодержувачем, передати ТЗ у власність Лізингоодержувачу.

Приписами п. 12.5. Договору, в редакції Додатку № 4 до Договору "Протокол узгодження розбіжностей", сторонами визначено умови переходу права власності на ТЗ, зокрема, що право власності на предмет фінансового лізингу набувається Лізингоодержувачем після сплати повної суми лізингових платежів та залишкової вартості згідно з цим Договором, але не раніше 12 місяців від дати початку. Лізингоодержувач має першочергове право на викуп ТЗ.

Відповідно до п. 13.4 Договору, в разі дострокового припинення Договору, Лізингоодержувач повертає ТЗ в місці передачі разом із обладнанням та іншими елементами, які були надані Лізингоодержувачеві.

Після закінчення строку лізингу, транспортний засіб, переданий Лізингоодержувачу згідно з Договором, може бути переданий у власність Лізингоодержувача тільки після сплати ним залишкової вартості ТЗ відповідно до законодавства України, що передбачено п. 14.1 Договору.

Пунктом 19.2. Договору встановлено, що термін дії договору зумовлений строком лізингу. Договір втрачає свою силу після виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Втім, відповідач не передав у власність позивачу спірні транспортні засоби, а тому позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" укласти договори купівлі-продажу транспортних засобів згідно переліку.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, та досліджено правову норму, яку потрібно застосовувати у спірних відносинах. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Відповідно до приписів ст. ст. 1, 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 806, 807 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 292 ГК України, договір вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором Лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що Лізингодавець передав у користування на умовах лізингу Лізингоодержувачу транспортні засоби, за їх індивідуально визначеними ознаками, а саме:

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7231 СР, шасі № Y995321507B36005, вартість якого на дату повернення складає 46776, 12 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3602 ХТ, шасі № Y99833207B36010, вартість якого на дату повернення складає 8236, 18 грн. в т. ч. ПДВ;

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7234 СР, шасі № Y995321507B36007, вартість якого на дату повернення складає 25772, 57 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3601 ХТ, шасі № Y99833207B36002, вартість якого на дату повернення складає 8236, 18 грн. в т. ч. ПДВ;

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7198 СР, шасі № Y995321507B36006, вартість якого на дату повернення складає 25772, 57 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3603 ХТ, шасі № Y99833207B36005, вартість якого на дату повернення складає 8180, 93 грн. в т. ч. ПДВ;

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7233 СР, шасі № Y995321507B36002, вартість якого на дату повернення складає 25772, 57 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3605 ХТ, шасі № Y99833207B36004, вартість якого на дату повернення складає 8027, 56 грн. в т. ч. ПДВ;

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7230 СР, шасі № Y995321507B36004, вартість якого на дату повернення складає 24841, 79 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3604 ХТ, шасі № Y99833207B36007, вартість якого на дату повернення складає 8180, 87 грн. в т. ч. ПДВ;

- Камаз 53215 - реєстраційний номер АА 7232 СР, шасі № Y995321507B36003, вартість якого на дату повернення складає 26457, 41 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3609 ХТ, шасі № Y99833207B36003, вартість якого на дату повернення складає 8180, 87 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3608 ХТ, шасі № Y99833207B36006, вартість якого на дату повернення складає 8180, 87 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3607 ХТ, шасі № Y99833207B36008, вартість якого на дату повернення складає 15036, 69 грн. в т. ч. ПДВ;

- Нефаз 38332 - реєстраційний номер АА 3606 ХТ, шасі № Y99833207B36009, вартість якого на дату повернення складає 15102, 63 грн. в т. ч. ПДВ.

Поряд з цим, сторонами погоджено Плани лізингу, із змінами, в яких відображено строк лізингу, суми щодо відшкодування частини вартості ТЗ, суми платежів по амортизації, комісії, технічному та сервісному обслуговуванню, інші витрати Лізингодавця, що пов'язані безпосередньо із виконанням Договору, а саме:

- План лізингу № 225/001, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/002, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/003, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/004, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/005, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/006, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/007, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/008, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/009, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/010, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/011, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/012, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/014, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/016, із змінами від 13.11.2008 року;

- План лізингу № 225/018, із змінами від 13.11.2008 року;

Згідно з нормою пункту 3 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2013 року встановлено, що Договір фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 року є розірваним з 16.08.2012 року у зв'язку із відмовою Лізингодавця від нього, оскільки Лізингоодержувач має заборгованість за договором.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обов'язку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

· а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

· б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

· в) законні презумпції ( частина п'ята статті 35 ГПК України).

Тобто рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2013 року встановлено факт наявності заборгованості з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" за Договором фінансового лізингу № 225 від 04.04.2007 року, тобто не виконання фінансових зобов'язань за Договором, що мало наслідком його розірвання з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре Агро". Вказані обставини приймаються судом до уваги з огляду на приписи ст. 35 ГПК України, а саме як факти, що не доводяться знову та не потребують доказування.

Матеріали справи містять рахунок-фактуру Лізингодавця № С-00134650 від 10.05.2012 року щодо сплати залишкової вартості транспортних засобів згідно із спірними Планами лізингу. Втім, вказаний рахунок було оплачено Лізингоодержувачем згідно платіжного доручення № 18 лише 18.10.2012 року, тобто після розірвання договору та припинення його дії.

Так, за умовами Договору, зокрема п. п. 6.4., 6.7., 9.5., 12.5., 14.1., встановлено, що право на набуття у власність транспортних засобів Лізингододержувач отримує не лише після сплати залишкової вартості транспортних засобів, а і повної суми лізингових платежів, зокрема відшкодування частини вартості ТЗ, суми платежів по амортизації, комісії, технічному та сервісному обслуговуванню, інші витрати Лізингодавця, що пов'язані безпосередньо із виконанням Договору, докази чого в матеріалах справи відсутні.

Тобто відсутні докази виконання умов Договору, що саме і зумовлює обов'язок Лізингодавця передати у власність Лізингоодержувачу транспортні засоби. Одночасно, зобов'язання передачі транспортних засобів у власність з боку Лізингодавця, за приписами п. 9.5 Договору, виникає по закінченню терміну дії договору, який пов'язаний із виконанням своїх фінансових зобов'язань за договором з боку Лізингоодержувача.

Законодавець встановлює певні вимоги щодо спонукання суб'єкта господарювання вчинити будь-які дії. Такі вимоги повинні бути викладені більш детальніше, оскільки згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Так, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, обов'язковому дослідженню підлягають пропозиції щодо кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Тому за наслідками розгляду спору, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним.

Під час розгляду вказаної категорії справ, такі умови є необхідними, оскільки пунктом 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 "Про судове рішення" від 23.03.2012 року (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 10), встановлено, що у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині. Якщо ж умови (пункти) поданого позивачем проекту договору судом прийнято лише в певній частині, то решта умов (пунктів), до яких вносяться зміни порівняно з проектом, викладається в резолютивній частині судового рішення.

Докази у справі свідчать про припинення між сторонами правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір купівлі-продажу. Втім, позивачем в розумінні вимог ст. 36 ГПК України не доведено наявніть проекту такого договору, умови, на яких суб'єкти господарювання зобов'язані його укласти. Таким чином, відсутні правові підстави для спонукання відповідача укласти договір купівлі-продажу транспотрних засобів.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не довів суду підстави за законом для зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу, відсутні умови, на яких сторони зобов'язані укласти такий договір та його проект. Натомість відповідач довів суду відсутність підстав для укладання такого договору, в т. ч. загальновідомий факт, який не потребує доказування щодо припинення дії Договору фінансового лізингу.

За такими обставинами, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" про зобов'язання останнього вчинити дії, а саме: укласти договір купівлі - продажу наступних транспортних засобів: