10.1
Іменем України
22 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9929/13-а
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Солоніченко О. В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску у сумі 1288,80 грн.,
28 листопада 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначено, що відповідно до ч. 6, 12 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Відповідач своєчасно не сплачує страхові внески, у зв'язку з чим має заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску у сумі 1288,80 грн. Тому позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача.
У встановлений судом строк відповідачем не надано до Луганського окружного адміністративного суду заперечень проти позовної заяви, чи заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, як платник єдиного внеску з 12.09.2000 року.
Відповідно до повідомлення розрахунку № 4900 від 06.09.2013 та картки особового рахунку за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року у розмірі 1288,80 грн.
01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Проте у зв'язку з тим, що зобов'язання щодо сплати заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникло до набрання чинності вищезазначеного закону, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» слід також застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами України № 2464- IV від 08.07.2010 року, № 2856- IV від 23.12.2010 року) страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058-IV (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) територіальні органи Пенсійного Фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного Фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобов'язаний сплатити суми заборгованості та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми заборгованості, зазначеної у вимозі про сплату боргу, узгоджує її з органами Пенсійного Фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного Фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного Фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 17.07.2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до зазначених норм Закону на адресу відповідача було направлено вимогу № ф 4900 від 01.09.2013 року на суму 1288,80 грн. для сплати заборгованості у добровільному порядку. Відомостей щодо оскарження вимоги суду не надійшло.
Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, суд вважає за необхідне стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску у сумі 1288,80 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по доплаті до мінімального страхового внеску у сумі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім грн. 80 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Солоніченко