"19" грудня 2013 р. справа № 804/11986/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі №804/11986/13-а за позовом Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування, -
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведена планова перевірка приміщень відповідача за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що експлуатація приміщень здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що було складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту №218 від 30.09.2013 року. У зв'язку з чим просив суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013р. позов було задоволено.
Не погоджуючись з даною постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив у її задоволенні просив відмовити.
Представник відповідача до суду не з'явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в період часу з 12.08.2013 по 30.08.2013 відповідно до наказу начальника Дніпропетровського міського управління Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 19.07.2013 № 16 та посвідчення від 13.08.2013 ¹544 здійснено планову перевірку приміщень ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. з метою додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту №218 від
30.09.2013 року, який відповідач підписав без заперечень та отримав копію під підпис.
Згідно вказаного Акту перевірки, встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України № 126 від 19.10.2004, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009 (далі - НАПБ А 01.001-2004), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 № 537 (далі - ДБН В.2.5-56:2010), Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України №151 від 02.04.2004, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), а саме:
- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), а виконана за допомогою скруток (п.5.1.7 НАПБ А.01.001.-2004);
- не проведено заміри опору ізоляції електричних мереж (п.5.1.34 НАПБ А.01.001.-2004);
- допущено улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж (п.5.1.9 НАПБ А.1.01.001.-2004);
- не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту кожного побутового кондиціонера незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (п.5.3.16 НАПБ А.01.001.-2004);
- не передбачено встановлення апарату відключення (вимикача), для загального відключення силових та освітлювальних мереж, поза межами (іззовні) складського приміщення на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах, а допущено встановлення електричного вимикача в межах складського приміщення (п.5.1.21 НАПБ А.01.001.-2004);
- допущено встановлено електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів на горючі основи без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м (п.5.1.27 НАПБ А.01.001.-2004);
- не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією складське приміщення (п.6.1.2 НАПБ А 01.001-2004, Додаток В, таблиця В2, п.9.5 ДБН В.2.5-56-2010);
- приміщення не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (п.6.4.8 НАПБ А.01.001.-2004, НАПБ Б.03.001-2004);
- не доукомплектований пожежний щит первинними засобами гасіння пожежі (п.6.4.11. НАПБ А.01.001-2004);
- допущено зберігання продукції навалом в складському приміщенні (п.7.10.1.14 НАПБ А.01.001-2004).
Отже перевіркою встановлені порушення відповідачем Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, (НАПБ А 01.001-2004), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», (ДБН В.2.5-56:2010), Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України (НАПБ Б.03.001-2004), тобто експлуатація приміщень відповідачем здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Також відповідно матеріалам справи відповідачем отримувалось повідомлення про проведення планової перевірки, Акт перевірки №218 від 30.09.2013 року відповідачем підписано без заперечень та отримано один примірник.(а.с. 8-12, 19)
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам приписам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, ст.55,67, 68 Кодексу цивільного захисту України
Положеннями ст.3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров"я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
У відповідності до п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Матеріалами справи підтверджено, що в приміщенні, яке експлуатується відповідачем, мають місце такі порушення у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки, що, в свою чергу, є підставою для застосування санкцій за порушення вимог законодавства з питань пожежної безпеки.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі №804/11986/13-а за позовом Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник