"12" грудня 2013 р. справа № 2а-444/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року по справі № 2а-444/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
В жовтні 2010 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду. Визнати незаконними дії відповідача; зобов'язати відповідача нарахувати на користь позивача, як дитині війни щомісячну державну соціальної допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день набрання чинності постановою суду.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області по невиплаті за період з 09.07.2007 року 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 20.04.2010 року підвищення пенсії, стягнення на користь позивачки заборгованості з пенсії, зобов'язання виплачувати пенсію із збільшенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, залишено без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду.
Позивачка, не погодившись з вказаною ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, суперечить чинному законодавству та наданим позивачем доказам, що містяться в матеріалах справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії є окремим видом соціальної підтримки певної категорії населення, означеним Законом врегульований окремий вид правовідносин, але при цьому строк для звернення до суду не встановлений, колегія суддів вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню приписи Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З позовом до суду позивачка звернулась 21.10.2010.
Відмовляючи позивачці в поновленні строку звернення до суду в частині вимог, пред'явлених за період до 20.04.2010, суд першої інстанції виходив з того, що поважні причини пропущення вказаного строку відсутні. Наявність поважних причин пропуску звернення до суду позивач не навів в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на те, що дізнавшись про порушення з боку відповідача щодо неналежного нарахування виплати щомісячного підвищення до пенсії, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про перерахування та доплату коштів до пенсії, але отримав відмову. Законні права та інтереси позивача, як ним зазначено, обмежені шляхом прийняття окремих конституційних положень нормативно-правових актів.
Наведені позивачем доводи не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду за вимогами, пред'явленими за період до 20.04.2010, оскільки жодна норма законодавства України не обмежує та не обмежувала конституційно закріплене право особи на судовий захист своїх прав і свобод.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги визначені позивачем вимоги, фактичні обставини справи, а також те, що зазначена доплата до пенсії є щомісячними виплатами, про розміри яких позивачу не могло бути не відомо у день їх виплат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_1 за періоди до 20.04.2010 без розгляду, вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані визначені ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України правові наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року по справі № 2а-444/10- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник