Постанова від 12.03.2008 по справі 3/262-4780

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

12.03.08 Справа № 3/262-4780

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Яворина», м. Тернопіль № б/н та дати

на рішення господарського суду Тернопільської області від 27.12.07

у справі № 3/262-4780

за позовом: ТзОВ «Яворина», м. Тернопіль

до відповідача: ТзОВ «Виробничо-торгова фірма «Ексінтер»ЛТД, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення винагороди та пені

За участю представників сторін:

від позивача: Кметик В.С. -представник (договір про надання правової допомоги від 31.08.07);

від відповідача: Криль М.П. -представник (довіреність № 97 від 10.12.07).

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22, 28 ГПК України, представники позивача та відповідача ознайомлені.

Відводів складу суду не заявлено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.12.07 у справі № 3/262-4780 (суддя І.Турецький) відмовлено в позові про стягнення з ТзОВ «Виробничо-торгова фірма «Ексінтер»ЛТД на користь ТзОВ «Яворина»винагороди, згідно договору № 06 від 27.03.07 в сумі 186 122, 80 грн., що становить 4 % від ціни проданого об'єкту, яка вказана в договорі, та 4 079,40 грн. пені за несвоєчасну оплату винагороди.

З даним рішенням не погоджується позивач - ТзОВ «Яворина», подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та недоведеності обставин, які суд визнав встановленими. Крім того, скаржник посилається на порушення господарським судом Тернопільської області при розгляді спору між сторонами норм матеріального та процесуального права. На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Тернопільської області від 27.12.07 у справі № 3/262-4780 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з ТзОВ «Виробничо-торгова фірма «Ексінтер» ЛТД на користь ТзОВ «Яворина»винагороди, згідно договору № 06 від 27.03.07 в сумі 186 122, 80 грн., що становить 4 % від ціни проданого об'єкту, яка вказана в договорі, та 4 079,40 грн. пені за несвоєчасну оплату винагороди, в повернення витрат по оплаті державного мита та 118, 00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.08 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 20.02.08.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 05.03.08 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.08.

В судовому засіданні 05.03.08 оголошено перерву до 12.03.08.

Відповідач - ТзОВ «Виробничо-торгова фірма «Ексінтер»ЛТД - з доводами апеляційної скарги не погодився з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Тернопільської області від 27.12.07 у справі № 3/262-4780 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

В судових засіданнях представник ТзОВ «Виробничо-торгова фірма «Ексінтер»ЛТД підтримав вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник скаржника в судових засіданнях підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення господарського суду Тернопільської області від 27.12.07 у справі № 3/262-4780 скасувати.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено господарським судом Тернопільської області при розгляді спору, у відповідності до п. 2.1 укладеного між сторонами у справі договору № 06 від 27.03.07, замовник (відповідач у справі) передав виконавцеві (позивач у справі) ексклюзивні права щодо продажу приміщення, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. С.Стадникової, 1 (об'єкт-1)та будівель і споруд виробничо-торгової фірми, що знаходиться за адресою: Тернопільський район, с. В.Гаї, вул. Підлісна, 27 (об'єкт-2). Вартість вказаних об'єктів визначена сторонами у п. 2.4 даного договору та становить: для об'єкту-1 -4 653 070, 00 грн., для об'єкту - 2 -14 140 000, 00 грн.

Обов'язки виконавця визначені, як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, у п. 2.5 договору та полягають у здійснені протягом всього строку дії договору пошуку потенційних покупців (третіх осіб) на об'єкти, проведенні переговорів щодо укладення між ними та замовником договору, яким буде визначений перехід права власності на об'єкти за ціною, погодженою із замовником.

Як встановлено колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду на підставі належних документальних доказів, позивач на виконання договору № 06 від 27.03.07 здійснив роботи по реалізації нежитлового приміщення за адресою м. Тернопіль вул. Стадникова, 1 , а саме:

- проведено аналіз підприємства аналогічного профілю та аналогічної потужності , що пропонується на ринку нерухомості;

- створений список інвестиційних компаній , торгівельних мереж України ,які займаються вкладенням засобів в даний проект;

- підготовлені списки персональної розсилки по поштових та електронних адресах;

- розроблений рекламний макет підприємства для цільової розсилки потенційним покупцям, а також в засобах масової інформації;

- розроблений план просування об'єкта;

- інформація надана всім ведучим агенціям нерухомості України - членам асоціації спеціалісті по нерухомості (рієлторів) України, досягнуті домовленості про спільну роботу по продажу об'єкта.

Крім того, позивач розмістив інформацію про реалізацію нерухомості об'єкта-1:

- на сайті АН „Яворина www.уаvоrуnа.tе.uа (опис, фотографії, плани приміщення, відмітка на карті);

- на сайті Національної рієлторської мережі (рекламна розсилка, блок);

- на незалежному Українському порталі (оголошення);

- на Київському порталі нерухомості (оголошення);

- на українському сайті нерухомості (оголошення);

- на українському порталі промисловців (оголошення);

- на українському порталі оголошень (оголошення).

Позивачем також розміщено рекламу в засобах масової інформації, а саме:

- у всеукраїнському тижневику - газеті «Бізнес»(блоки: 23.04.№ 17, 07.05.№ 18, 19, 14.05.№ 20, 21.05.№ 21, 28.05. № 22, 04.06.№ 23);

- у тижневику-газеті «RІА+»(04.04.№ 14, 11.04.№ 15, 18.04.№ 16, 25.04.№ 17, 02.05.№ 18, 09.05.№ 19, 16.05.№ 20, 23.05.№ 21, 30.05.№ 22, 06.06.№ 23, 13.06.№ 24, 20.06.№ 25, 27.06.№ 26, 04.07.№ 27, 11.07.№ 28, 18.07.№ 29);

- проведена адресна електронна розсилка оголошення 30-ти потенційним клієнтам АН «Яворина», а саме: агенціям нерухомості м. Тернополя -«Альтернатива», «Аніка», «Ареал», «Візит», «Еталон», «Євродім», «Хрещатик», «Золоті ворота», «Колос», «Консул», «Крок», «Новий світ», «Олімп», «Тернопільдім», національній рієлторській мережі «Агент»тиражем 11229 екземплярів, а також розсилка на адреси ведучих підприємств України, банків, інвестиційних фондів і компаній, провідних торгівельних мереж.

У відповідності до умов п. 2.3 договору № 06 від 27.03.07, замовник гарантував та підтвердив, що на момент укладання договору, протягом строку його дії та під час укладання договору про відчуження об'єктів, вони не є і без відома виконавця не будуть проданими, переданими безкоштовно, дарованими, до статутного фонду інших юридичних осіб не є і не будуть переданими; під арештом об'єкти не перебувають, судових позовів щодо об'єктів немає; будь-які права третіх осіб на об'єкти відсутні; у податковій заставі об'єкти не перебувають. Крім того, згідно п. 3.3.3 договору, замовник взяв на себе зобов'язання не укладати без участі або згоди виконавця з будь-яким потенційним покупцем (третьою особою) об'єктів, запропонованим виконавцем, або з будь-якою іншою третьою особою будь-які договори щодо об'єктів, в т. ч. договори, спрямовані на їх відчуження чи передачу в користування.

Однак, в порушення умов, зазначених п.п. 2.3, 3.3.3, 19.07.07 відповідач, як власник майна уклав договір з громадянином Юрчук Володимиром Івановичем, що діяв від імені громадянина Якимова Альберта Леонідовича за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. 16.07.07 № 5856, згідно якого відповідач продав, а громадянин Якимов А.Л. купив нежитлове приміщення, що розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Стадникової, 1 загальною площею 543,2 квадратних метрів за 1 500 000, 00 грн. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Береш Л.І. і зареєстрований в реєстрі за № 6862 від 19.07.07. Договір купівлі-продажу від 19.07.07 укладено відповідачем без участі чи згоди позивача.

Як встановлено колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду, претензію позивача від 10.09.07 з вимогою оплати йому винагороди за виконану роботу згідно договору № 06 від 27.09.07 в сумі 186 122, 80 грн. та пені в сумі 4 079, 40 грн., відповідач залишив без відповіді.

Не погоджується суд апеляційної інстанції з застосуванням місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, ст.ст. 316, 317, 318, 319, 321, 353 ЦК України з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1 ЦК України, Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У відповідності до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Беручи до уваги наведені норми чинного законодавства, а також норми ст.ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України та погоджені сторонами положення п.п. 2.6, 3.3.3, 4.2, 5.1, 5.2 договору № 06 від 27.03.07, зважаючи на те, що відповідачем у справі не заперечується вільність його волевиявлення при укладенні договору, недійсність вказаного договору прямо не встановлена законом, судом такий договір недійсним не визнавався, колегія суддів дійшла висновку, про те, що позовні вимоги ТзОВ «Яворина»обгрунтовані належними та допустимими, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами.

Щодо посилань відповідача на те, що кінцевою ціною об'єкта-1 є 1 572 928, 00 грн., то колегія суддів звертає увагу на п.п. 2.6, 4.2 договору № 06 від 27.03.07, з яких вбачається, що кінцевою ціною є ціна, за якою об'єкт відчужується, за умови дотримання сторонами положень вказаного договору. У випадку недотримання таких умов, що має місце в даному випадку, на думку колегії суддів, кінцевою ціною для обчислення вартості винагороди виконавця та пені, передбаченої п. 5.3 договору, є узгоджена сторонами у п. 2.4 вартість об'єкта-1, що складає 4 653 070,00 грн.

Щодо твердження викладеного в оскаржуваному рішенні, про те, що відповідач використав своє право власності на майно, самостійно розпорядившись ним, а не передавши ексклюзивні права по договору № 06 від 27.03.07 третім особам, то суд апеляційної інстанції вважає його хибним, оскільки сторонами у п.п. 2.3, 2.6, 3.3.3 договору погоджено не заборону передачі замовником ексклюзивних прав по договору № 06 від 27.03.07 третім особам, а заборону відчуження в будь-який спосіб об'єктів за договором третім особам без участі або згоди виконавця. Слід наголосити, що передача ексклюзивних прав за договором № 06 від 27.03.07 жодним чином не обмежує права власності відповідача, оскільки договір № 06 від 27.03.07 щодо об'єкта-1 діяв лише до 01.08.07. Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем об'єкт-1 відчужено саме в період дії договору № 06 від 27.03.07. Щодо посилань суду першої інстанції на відсутність доказів здійснення позивачем переговорів з громадянином Якимовим А.Л., як потенційним покупцем вказаного майна, на підставі чого в оскаржуваному рішенні зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позову, то колегія суддів вважає їх такими, що не відповідають умовам договору. Зокрема, суд апеляційної інстанції наголошує, що п. 3.3.3 встанволено заборону відповідачу укладати без участі або згоди виконавця не лише з будь-яким потенційним покупцем (третьою особою) об'єктів, запропонованим виконавцем, але й з будь-якою іншою третьою особою будь-які договори щодо об'єктів, в т. ч. договори, спрямовані на їх відчуження чи передачу в користування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 27.12.07 у справі № 3/262-4780 винесене за неповного з'ясування судом дійсних обставин справи, за недоведеності висновків, які суд визнав встановленими, з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, наявним в матеріалах справи доказам, та спростовуються посиланнями скаржника, викладеними ним в апеляційній скарзі, а відтак, оскаржуване рішення слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 27.12.07 у справі № 3/262-4780 скасувати.

3. Позов задоволити.

Стягнути з відповідача на користь позивача винагороду, згідно договору № 06 від 27.03.07 в сумі 186 122, 80 грн., що становить 4 % від ціни проданого об'єкту, яка вказана в договорі, та 4 079, 40 грн. пені за несвоєчасну оплату винагороди.

4. Судові витрати за розгляд справи господарським судом Тернопільської області та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом покласти на відповідача.

5. Господарському суду Тернопільської області видати наказ.

6. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

7. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя Д.Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник

Попередній документ
3676922
Наступний документ
3676924
Інформація про рішення:
№ рішення: 3676923
№ справи: 3/262-4780
Дата рішення: 12.03.2008
Дата публікації: 28.05.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір