01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
06.08.08 р. № 11/024-07/14
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
Чорногуза М. Г.
Жук Г. А.
судді-доповідача
розглянув апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України"
за позовом ВАТ "Державний ощадний банк України"
до СТОВ "НеВС Агро"
про стягнення 2 474 688,34 грн
07 грудня 2006 року Запорізьке обласне управління відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВС АГРО», третя особа сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна»про стягнення 2 474 688 грн. 34 коп.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11 грудня 2006 року (суддя Мальована Л.Я.) позовні матеріали було повернуто без розгляду на підставі п.3, 4, 6 ст.63 ГПК України, зокрема з тих підстав, що позивач не надав доказів надсилання відповідачу та третій особі копії позовної заяви.
Вищеназвана ухвала у судовому порядку не оскаржувалась.
25 січня 2007 року Запорізьке обласне управління відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «НЕВС АГРО», третя особа сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна»про стягнення 2 474 688 грн. 34 коп.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2007 року було порушено провадження у справі № 11/024-07.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.01.2008 року (суддя Короткевич О.Є.) в позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивач пропустив шестимісячний строк, встановлений законом на звернення із вимогою до поручителя про виконання ним свого зобов'язання за договором поруки.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням господарського суду Київської області, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 06.02.2008р. Київський міжобласний апеляційний господарський суд порушив провадження з перегляду у апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 09.01.2008р.
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що не пропустив вказаного шестимісячного строку, у зв'язку з тим, що кінцевий строк пред'явлення вимоги до поручителя встановлений до 12.12.2006 року, а позов про стягнення з поручителя суми кредиту надіслано до господарського суду Київської області 01.12.2006 року.
Представник відповідача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував та наполягав на тому, що позивач пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимоги до поручителя, у зв'язку з чим просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа звернулась до суду апеляційної інстанції з клопотанням розглянути апеляційну скаргу без участі їх представника.
Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2008 року розгляд справи № 11/024-07/14 призначено у складі колегії суддів: головуючий суддя -Зеленіна Н.І., судді: Жук Г.А., Чорногуз М.Г.
У судовому засіданні, яке відбулось 06.08.2008 року, колегією суддів за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У процесі перегляду справи представник відповідача заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке колегією суддів залишено без задоволення як заявлене необгрунтовано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
12.06.2003 року між позивачем ВАТ «Державний ощадний банк»в особі філії -Приморського відділення № 5360 ВАТ «Державний ощадний банк України»(за договором Банк) та СТОВ «Україна»(за договором позичальник) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 42.
Згідно з умовами Договору, Банк надав а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використати та повернути в строк до 12.06.2006 року кредит у розмірі 1 650 000 грн. та сплатити кошти за користування кредитом.
В забезпечення виконання зобов'язань по Договору, було укладено Договір поруки № 3 від 24.05.2005 року між Банком, Боржником та Поручителем -СТОВ «НЕВС АГРО».
Відповідно до умов Договору поруки, Поручитель зобов'язався перед Банком відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за Договором відновлювальної кредитної лінії № 42 від 12.06.2003р.
Позивач стверджує, що на сьогоднішній день свої зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 42 від 12.06.2003р. Боржник не виконав.
Загальна сума заборгованості за Договором відновлювальної кредитної лінії № 42 від 12.06.2003р. станом на 01.12.2006р. становить 2 474 688 грн. 34 коп.
На думку позивача, оскільки позичальник не повернув суму кредиту у строк до 12.06.2006 року, він має право на стягнення заявленої суми з поручителя.
Місцевим господарським судом відмовлено у позові.
Позивач стверджує, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено у позові, оскільки ним своєчасно було надіслано на адресу поручителя копію позовної заяви зі всіма додатками, а саме 04.12.2006 року, на думку позивача саме з 04.12.2006 року починає перебіг загальний строк позовної давності, який у відповідності зі статтею 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки та закінчується 04.12.2009 року.
Проте, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає такі доводи апеляційного оскарження помилковими та такими, що не грунтуються на законі.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Стаття 555 ЦК України -у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити по це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову -подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стаття 555 ЦК України не ототожнює поняття пред'явлення вимоги кредитором та пред'явлення позову.
Твердження позивача про те, що у зв'язку з тим, що ним було пред'явлено позов до господарського суду йому не потрібно було звертатись до поручителя із вимогою, на переконання колегії суддів є безпідставним, крім того, місцевим господарським судом вірно зазначено, що позивач звернувся до суду у січні 2007 року а не в грудні 2006 року.
Пунктом 5.2. договору поруки визначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань по договору відновлювальної кредитної лінії № 42 від 12.06.2003 року не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Твердження позивача про те, що судом має бути застосований до правовідносин між Банком та поручителем загальний строк позовної давності тривалістю у три роки також не відповідає вимогам закону.
Стаття 256 ЦК України -позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У даному випадку, мова йде про строк на протязі якого Банк має звернутися із вимогою до поручителя, а не про строк на протязі якого позивач має право на звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права чи інтересу.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з позовом до позичальника за Договором відновлювальної кредитної лінії № 42 від 12.06.2003 року - СТОВ «Україна»протягом загального строку позовної давності.
Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарських суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.
За оцінкою колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду суд першої інстанції вирішив спір вірно.
Таким чином, за оцінкою колегії суддів, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом у повному обсязі досліджено обставини господарської справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування судового рішення у справі не вбачає.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Запорізького обласного управління відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України на рішення господарського суду Київської області від 09.01.2008 року у справі № 11/024-07/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 09.01.2008 року у справі № 11/024-07/14 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 11/024-07/14 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Зеленіна Н.І.
Судді:
Чорногуз М. Г.
Жук Г. А.
Дата відправки