Головуючий у 1 інстанції - Череповський Є.В.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
22 січня 2014 року справа №805/2479/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Куленка О.Д., за участю представника позивача Мартиненко Н.Л., представника відповідача Хіневич О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 805/2479/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» про стягнення заборгованості у сумі 71361,23 грн.,
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 805/2479/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька 71 361,23 грн. (сімдесят одну тисячу триста шістдесят одну гривню двадцять три копійки).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у справі № 805/2479/13-а апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 805/2479/13-а змінено. В абзаці другому резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 805/2479/13-а слова та цифри «71361,23 грн. (сімдесят одну тисячу триста шістдесят одну гривню двадцять три копійки)» замінено словами та цифрами «67927 (шістдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять сім) гривень 70 коп.». В іншій частині постанову залишено без змін.
12 грудня 2013 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 805/2479/13-а строком до 01 квітня 2014 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут».
Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити заяву про відстрочення виконання судового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги послався на норми ст.ст. 138, 143 Кодексу адміністративного судочинства України та зазначив, що відповідач не має можливості виконати рішення суду про сплату боргу у сумі 67927,70 грн., оскільки на рахунку підприємства відсутні грошові кошти, за рахунок яких можливо виконати такі боргові зобов'язання.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
З наведеного вбачається, що суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання - відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, а також за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.
Виходячи з положень зазначеної статті, у ній не визначено вичерпний перелік підстав, з яких судом може бути прийнято рішення про відстрочення виконання рішення. З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до заяви про відстрочення виконання судового рішення було додано банківську виписку з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» за 11.12.2013 року, яка підтверджує відсутність грошових коштів на особовому рахунку заявника (а. с. 2, 3).
Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим посилання заявника на той факт, що на теперішній час у підприємства склалася тяжка фінансова ситуація, внаслідок чого відповідач не може сплатити заборгованість перед пенсійним органом по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених як науковим працівникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 67927,70 грн.
Підприємство фінансується за рахунок коштів державного бюджету і є загальновідомим факт заборгованості держави перед підприємствами вугільної галузі.
Колегія суддів вважає, що відповідачем повністю доведений факт про відсутність на рахунках підприємства коштів для виконання боргових зобов'язань.
Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, п. 6 ч.1 ст. 199, ст. 202, п. 3 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 2 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 805/2479/13-а - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі № 805/2479/13-а - скасувати.
Заяву Державного підприємства «Донецький науково-дослідний вугільний інститут» - задовольнити.
Відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі № 805/2479/13-а строком до 01 квітня 2014 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст виготовлено 23 січня 2014 року.
Головуючий суддя Г. М. Міронова
Судді А. А. Блохін
І. В. Юрко