Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16
тел. 230-31-77
Іменем України
"24" січня 2008 р. Справа № А18/635-07
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції
до Комунального підприємства теплових мереж "Рокитнетепломережа"
про стягнення 518058,52 грн.
За участю представників:
Позивач - Лузанчук Н.Г.
Відповідач - Бондар І.Г.
Суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - позивач) до Комунального підприємства Київської облради «Рокитнетепломережа» (далі -відповідач) про стягнення 518058,52 грн. заборгованості перед бюджетом.
Відповідно до ухвали від 17.12.2007 року було відкрите провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В ході розгляду справи строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін.
Позивач подав заяву про зміну позовних вимог у зв'язку з частковим списання безнадійного податкового боргу. Просить стягнути з відповідача 469951,55 грн.
Як зазначив позивач, позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки самостійно нараховані податкові зобов'язання не сплачені своєчасно та в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив, в своїх письмових поясненнях зазначив, що у позивача відсутнє право на стягнення податкового боргу у примусовому порядку, оскільки не вжито інших передбачених законом заходів погашення податкового боргу. Крім того, відповідач посилається на порушення при нарахуванні пені в сумі 53514,64 грн.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до розрахунку позивача, станом на день розгляду спору відповідачем не сплачено 469951,55 грн. податкових зобов'язань перед бюджетом, що складаються з податку на додану вартість та податку на прибуток комунальних підприємств, з урахуванням нарахованої пені за прострочення сплати податкового зобов'язання.
Відповідач по суті позовні вимоги не спростував, надані заперечення стосуються факту та порядку стягнення заборгованості, а не її наявності.
Як вбачається з матеріалів справи податкові зобов'язання були самостійно нараховані відповідачем у відповідних податкових деклараціях та розрахунках, однак, не сплачені своєчасно та в повному обсязі.
Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Оскільки податкові зобов'язання самостійно нараховані платником, вони вважаються узгодженими з моменту подання відповідних податкових декларацій. Несплачені у встановлений строк визначені в деклараціях податкові зобов'язання вважаються податковим боргом.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. “а”“в”п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі Закон-2181) пеня-плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашення податкового зобов'язання.
Увідповідності до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгодження податкових зобов'язань, нарахованих платником податків в деклараціях чи податкових розрахунках відбувається з дня подання відповідних декларацій (п.п. 5.1) в разі нарахування податкового зобов'язання контролюючим органом, воно вважається узгодженим з дня отримання податкового повідомлення
Судом встановлено, що спірна заборгованість утворилась у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, нарахованих в поданих ним податкових деклараціях та нарахуванням пені зав період прострочення сплати, тому є податковим боргом.
Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
В той же час, п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка безпосередньо визначає саме джерела та порядок погашення податкового боргу, визначено рівність бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.
Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Рокитнетепломережа» (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Першотравнева, 15/а, код 24885304) в доход Державного бюджету на рахунок Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції (09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. радянська, 2, код 35013516) 469951,55 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. податкового боргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.