"13" травня 2009 р.
Справа № 4/31-582(15/223-5036)
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Дочірнього підприємства "Нафком - Агро" б-р Л. Українки, 15, м. Київ (юридична адреса), провулок Польовий, 9, м. Київ (фактична адреса)
до Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області.
про стягнення збитків у розмірі 1 474 013 грн. 60 коп.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: представник -Чудопалов Ю.Ю. (довіреність № б/н від 01.05.2009р.)
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Дочірнє підприємство "Нафком - Агро", м. Київ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, заборгованості в сумі 2 865 000,45 грн., із яких 787543,44 грн. боргу за поставлений товар, 289050,21 грн. пені, 262336,52 грн. інфляційних, 52052,15 грн. 3 % річних та 1474018,13 грн. збитків у вигляді недотриманого прибутку (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.03.2008р. № 145), зокрема по договору № 95 від 03.11.2005р. -728 129,44 грн. боргу, 262 445,78 грн. пені, 239 554, 59 грн. інфляційних нарахувань, 47 278,54 грн. річних, 1474018,13 грн. -збитків у вигляді не отриманого прибутку; по договору № 94 від 03.11.2005р. 59 414,00 грн. боргу, 26 604,43 грн. пені, 22 781,93 грн. інфляційних, 4 773,61 грн. річних.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.05.2008 року з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Нафком -Агро" бул. Л.Українки, 15, м. Київ 728 129,44 грн. боргу по договору № 95 від 03.11.2005р., 309 944 грн. інфляційних нарахувань, 51 230,83 грн. 3 % річних, 63 836 грн. пені та 1474013,60 грн. збитків; 59 414 грн. боргу по договору № 94 від 03.11.2005р., 26 168,14 грн. інфляційних нарахувань, 4 273,34 грн. 3 % річних, 5 208,88 грн. пені та 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 року рішення господарського суду Тернопільської області від 06.05.2008 року у справі № 15/223-5036 в частині стягнення збитків у розмірі 1 474 013 грн. 60 коп. скасовано, а справу № 15/223-5036 направлено у цій частині на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою від 06.04.2009р. на підставі розпорядження в. о. голови господарського суду Тернопільської області від 02.04.2009р. матеріали справи №15/223-5036 прийнято до провадження суддею Бурда Н.М. та присвоєно їй № 4/31-582(15/223-5036).
06.05.2009р. представники позивача подали суду письмові пояснення № б/н від 06.05.2009р., посилаючись при цьому на те, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.05.2008р. стягнуто з Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод” на користь Дочірнього підприємства “Нафком - Агро” за договором купівлі -продажу № 95 грошові кошти в розмірі 728 129 грн. 44 коп. боргу, що є підтвердженням існування протиправності діяння Відповідача та його вини. Дане порушення умов договору та неналежне виконання має всі необхідні складові для того, щоб до нього можна було застосувати норми ст. ст. 224, 225 ГК України та ст. 203, 623 ЦК України, а саме: наявність шкоди, яка полягає в збитках понесених продавцем (кредитором), протиправність діяння -ухилення покупця (боржника) від сплати суми боргу за договорами поставки, причинний зв'язок між цими елементами, а також вини. Відповідно до норм законодавства ч.2 ст. 614 ЦК на кредитора (продавця) не покладається обов'язок доведення вини боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладено обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між: порушеним зобов'язанням і завданими збитками та їх розмір. Відповідно до п. З ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Крім цього, позивачем подано на вимогу суду обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення збитків, а також пояснення до нього та докази, що їх підтверджують.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № б/н від 13.05.2009р. та його представник в судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2009р., зазначив, що у відповідності до п. 3.1. договору, оплата товару відповідачем здійснюється у грошовій формі протягом семи банківських днів з моменту отримання товару та після подання позивачем відповідачу: рахунка -фактури, копії свідоцтва платника ПДВ, картки аналізу зерна. Однак, в порушення вище вказаних умов договору, позивач не надав вказаних документів, що встановлено в судовому засіданні та вказано в рішенні суду першої інстанції, а відтак не вчинив передбачених договором заходів для одержання відповідних доходів. Відповідач не отримавши відповідних документів, добровільно здійснив часткову оплату за поставлений товар, однак в подальшому, скориставшись правом, наданим йому п. 3.2. договору, правомірно відмовився від оплати решти товару, оскільки не отримав необхідних для цього документів. Разом з тим, позивач вимагає стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди; ч. 2 ст. 22 ЦК України визначає збитки у вигляді упущеної вигоди, як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.05.2008р., позовні вимоги задоволено частково, з відповідача стягнуто суму заборгованості, яку позивач міг реально одержати за звичайних обставин згідно умов договору. За звичайних обставин позивач мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем на суму заборгованості за договором, які вже стягнуто рішенням суду. Однак, виходячи з наведеного, за звичайних обставин, позивач не мав реальної можливості отримання доходів у стягуваній з відповідача сумі збитків. Отже, стягувані з відповідача грошові кошти у сумі 1 474 013 грн. 60 коп. не є збитками, а вимога про їх стягнення є необґрунтованою та безпідставною.
12.05.2009р. позивачем надіслано факсограмою № 4263436 від 12.05.2009р. клопотання № 12-05-09 від 12.05.2009р. про розгляд справи 13.05.2009р. без участі його представників, у зв'язку з неможливістю постійно бути присутнім на засіданнях щодо розгляду справи по суті та у зв'язку з поданням всіх належних документів, доказів та пояснень, які вимагалися судом.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 29.04.2009р., до 06.05.2009р. та до 13.05.2009р., для надання можливості сторонам подати додаткові докази по справі та прийняти участь у її розгляді.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, господарський суд встановив наступне:
- рішенням господарського суду Тернопільської області від 06.05.2008 року з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Нафком -Агро" бул. Л.Українки, 15, м. Київ 728 129,44 грн. боргу по договору № 95 від 03.11.2005р., 309 944 грн. інфляційних нарахувань, 51 230,83 грн. 3 % річних, 63 836 грн. пені та 1474013,60 грн. збитків; 59 414 грн. боргу по договору № 94 від 03.11.2005р., 26 168,14 грн. інфляційних нарахувань, 4 273,34 грн. 3 % річних, 5 208,88 грн. пені та 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено;
- постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2009 року рішення господарського суду Тернопільської області від 06.05.2008 року у справі № 15/223-5036 в частині стягнення збитків у розмірі 1 474 013 грн. 60 коп. скасовано, з посиланням на відсутність розрахунку стягуваної суми збитків, і у цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області, а в частині стягнення 728 129,44 грн. боргу по договору № 95 від 03.11.2005р., 309 944 грн. інфляційних нарахувань, 51 230,83 грн. 3 % річних, 63 836 грн. пені; 59 414 грн. боргу по договору № 94 від 03.11.2005р., 26 168,14 грн. інфляційних нарахувань, 4 273,34 грн. 3 % річних, 5 208,88 грн. пені -залишено без змін, а тому набрало законної сили;
- на вимогу суду згідно з ухвалами від 06.04.2009р., від 22.04.2009р., від 29.04.2009р. позивачем, в обґрунтування заявлених ним вимог, подано розрахунок збитків, додаткові пояснення та докази на його обґрунтування, згідно яких стягувані позивачем збитки у вигляді упущеного доходу визначені таким чином:
728 129,44 грн. (заборгованість Відповідача за договором № 95, яка визнана рішенням суду № 15/223-5036 від 06.05.2008р.)/410 грн. (ціна продукції, за тону на момент поставок, яка визначена довідкою Київської агропромислової біржі № 07-11/07-2 від 7.11.2007) =1 775,93 т. (кількість тонн неоплаченого Відповідачем згідно договору № 95 зерна)
1 775,93т.[кількість тонн неоплаченого Відповідачем згідно договору № 95 зерна) * 1 240 грн. (ціна продукції, за тону станом на 01.03.2008р., яка визначена довідкою Київської агропромислової біржі № 13-03/08-1 від 13.03.2008р. тобто на момент розгляду справи) = 2 202 153,20 грн. {вартість неоплаченої Відповідачем продукції на момент розгляду справи з урахуванням збільшення її вартості)
2 202 153,20 грн. - 728 129,44 грн. = 1474 013,60грн. (збитки у вигляді неодержаного доходу).
Даний розрахунок було виконано на підставі існуючих цін на зерно та на основі підрахунку вартості отримання даного зерна шляхом його вирощення, виходячи з такого розрахунку:
Одна посівна одиниця становить 25 кг. зерна кукурудзи на 1 га площі.
Вартість однієї посівної одиниці зерна (кукурудзи) складає 1000 грн.
Рішенням суду від 06.05.2008р. встановлено, що Відповідач винен Позивачу 728 129, 44 грн. за договором № 95, на які можна було закупити та засіяти 728, 13 га (728 129, 44 грн. / 1 000 грн.)
Враховуючи середню врожайність зерна кукурудзи 5 т зерна з 1 га площі, Позивач міг би отримати 3 640, 65 т зерна сухої кукурудзи (728, 13 га*5т)
Реалізувавши отримане зерно сухої кукурудзи за ціною у 1 240 грн. за тону, яка визначена довідкою Київської агропромислової біржі № 13-03/08-1 від 13.03.2008р. станом на 01.03.2008р., Позивач отримує 4 514 406, 00 грн. прибутку.
Провівши підрахунки основних затрат на вирощення зерна (вартість посівного матеріалу, гербіцидів, мінеральних добрив, пального, заробітної плати та амортизації техніки), які зменшують суму отриманого від реалізації зерна, то Позивач міг би отримати майже 1 500 000 , 00 грн. чистого прибутку.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на таке:
- відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди;
- крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків;
- згідно ст. 22 ЦК України - збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);
- загальна норма про відшкодування збитків полягає в наявності складу цивільного правопорушення - порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками;
- відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено;
- рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №15/223-5036 від 06.05.2008р., що вступило у законну силу у відповідності до ст. 85 ГПК України в частині стягнення 728 129,44 грн. боргу по договору № 95 від 03.11.2005р., 309 944 грн. інфляційних нарахувань, 51 230,83 грн. 3 % річних, 63 836 грн. пені; 59 414 грн. боргу по договору № 94 від 03.11.2005р., 26 168,14 грн. інфляційних нарахувань, 4 273,34 грн. 3 % річних, 5 208,88 грн. пені, підтверджено існування протиправності діяння відповідача та його вини;
- згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України - факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони;
- відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- згідно ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають до відшкодування особою, яка допустила господарське правопорушення включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником в добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не було задоволено в добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків;
- із поданого позивачем розрахунку стягуваної суми збитків та доказів, поданих суду у їх обґрунтування (копія звіту форми № 29 - сг ДП "Нафком - Агро" про збір урожаю сільськогосподарських культур на 01.12.2007р., копія договору купівлі - продажу насіння сільськогосподарських культур № PRUF07/01 від 16.11.2006р., укладеного позивачем з Швейцарською фірмою Піонер Хай - Бред Світцерленд С.А. та угода № 1 від 10.04.2007р. про зміну і доповнення до цього договору, копії вантажно - митних декларацій форми МД - 2 ), які були проаналізовані та оцінені судом в сукупності, згідно статті 43 ГПК України, випливає, що розрахунок позивачем здійснено на підставі існуючих цін на зерно та на основі підрахунку вартості його отримання шляхом вирощення, що відповідає вимогам ст. 623 Цивільного кодексу України.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та вимог ст. 623 ЦК України, позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області 1 474 013 грн. 60 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку, підлягають до задоволення, як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами.
Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву № б/н від 13.05.2009р., судом до уваги не беруться, як такі, що не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи та спростовуються встановленим вище.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" с. Зарубинці, Збаразького району, Тернопільської області, ідент. код 00375065:
- на користь Дочірнього підприємства "Нафком - Агро" б-р Л. Українки, 15, м. Київ (юридична адреса), провулок Польовий, 9, м. Київ (фактична адреса), ідент. код 32249454 -1 474 013 (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі тринадцять) грн. 60 коп. збитків.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення “_15_”_05_ 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда