29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" березня 2008 р.
Справа № 11/9122
За позовом Коростенське державне лісомисливське господарство м. Коростень Житомирської області
до Замкова виправна колонія №58 м. Ізяслав
про стягнення 2 663, 37 грн.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача Шатун С.П. - представник за довіреністю від 21.12.2007р.
від відповідача не з'явився
Позивач -державне підприємство “Коростенське лісомисливське господарство” звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Замкової виправної колонії №58 на свою користь заборгованості в розмірі 2 663, 37 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 07.06.2005р. Договору на купівлю лісопродукції, за №153, з яких 1 931, 03 грн. сума основного боргу, 185, 96 грн. пені, 420, 84 грн. інфляційних та 125, 54 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 12.12.2007 року порушено провадження у справі № 11/9122. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №70506666, з датою вручення 20.12.2007р.
Відповідач у письмовому поясненні по справі та його представник в судовому засіданні 15.01.2008р. позовні вимоги визнає та повідомив, що має намір по мірі можливості розрахуватися з даною заборгованістю.
В судовому засіданні 11 лютого 2008 року представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
В судове засідання 11.033.2008р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі письмового відзиву на позов, не подав.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
07 червня 2005 року між Державним підприємством „Коростенське лісомисливське господарство" та Замковою виправною колонією № 58 м. Ізяслав укладено договір, за №153 на купівлю лісопродукції, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався передати, а покупець в свою чергу оплатити його та прийняти.
На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято лісопродукцію на загальну суму 33096,60 грн., підтвердженням чого є товарно-транспортні накладні № 001324 від 13.06.05р., № 000098 від 14.06.05р., № 001329 від 22.06.05р., № 001343 від 05.07.05р., №001346 від 07.07.05р., №001382 від 12.07.05р., №001388 від 15.07.05р., №001395 від 18,07.05р., №001410 від 26.07.05р., №001423 від 05.0805р., №001425 від 08.08.05р., №001438 від 17.08.05р., а також довіреності на отримання товару серії ЯКТ №709950 від 08.06.2005р., серії ЯКФ №610921 від 04.07.2005р., серії ЯКФ №610961 від 04.08.2005р..
Свої зобов'язання відповідач виконав частково, надавши Позивачу ланцюг декоративний вартістю 13750,00 грн. (накладна №4151 від 07.06.05р.); шафу металеву вартістю 800,00 грн. (накладна №5085 від 21.06.05р.); шафу металеву вартістю 7200,00 (накладна №4182 від 04.07.05р.); траверса-скребок вартістю 7920,00 грн. (накладна №4231 від 22.07.05р.), а також автотранспортні послуги на загальну суму 1876,80 грн. (рахунок №21 від 30.06.2005р. та №39 від 29.07.05р.)
Загальна вартість наданих відповідачем в погашення заборгованості перед позивачем послуг та товарів становить 31 546, 80 грн.
Враховуючи те, що на час укладання договору, тобто на 07.06.2005р. за відповідачем рахувалася дебіторська заборгованість в сумі 381,23 грн., сума загального боргу перед Позивачем становить 1 931, 03 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору, за необґрунтовану відмову від оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, від сплати якої він ухилився чи відмовився, за кожен день прострочення.
На підставі цього та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу до сплати 185, 96 грн. пені, 420, 84 грн. інфляційних та 125, 54 грн. 3% річних.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДП “Коростенське лісомисливське господарство” щодо стягнення суми основного боргу, річних та інфляційних підлягають задоволенню. Позовні вимоги ДП “Коростенське лісомисливське господарство” щодо стягнення пені в розмірі 185, 96 грн. підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов державного підприємства “Коростенське лісомисливське господарство” м. Коростень Житомирської області до Замкової виправної колонії №58 м. Ізяслав Хмельницької області про стягнення 2 663 грн. 37 коп. задоволити частково.
Стягнути з Замкової виправної колонії №58 м. Ізяслав Хмельницької області, вул. Гагаріна, 2 (код 08681028) на користь державного підприємства “Коростенське лісомисливське господарство” м. Коростень Житомирської області, 3-й пров. Шатрищанський, 3 (код 00991841) -2 631, 47 грн. заборгованості, (з яких 1 931, 03 грн. сума основного боргу, 154, 06 грн. пеня, 420, 84 грн. інфляційні та 125, 54 грн. 3% річних), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 102, 00 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Д.І. Радченя