83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
18.05.09 р. Справа № 11/129
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота
при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Тишакіна Т.В. - за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Донецьких західних електричних мереж м. Ясинувата Донецької області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка Донецької області (Виробничо-експлуатаційне підприємство „Кураховокомуненерго” м. Курахово Донецької області )
про стягнення суми боргу в розмірі 75 658,38грн., інфляційних нарахувань в розмірі 579,32грн., 3% річних в розмірі 2598,19грн.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго” в особі Донецьких західних електричних мереж м. Ясинувата Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка (Виробничо-експлуатаційне підприємство „Кураховокомуненерго” м. Курахово Донецької області) про стягнення суми за активну електроенергію в розмірі 81287,52грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 16 257,53грн., інфляційних нарахувань в розмірі 759,31грн., 3% річних в розмірі 33 711,1грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору №7/301 від 04.02.2004р., копії актів приймання передачі, копії рахунків, копію вимоги від 22.03.2007р., розрахунок позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору та інше.
Відповідач надав заперечення від 11.06.2007р. № 19-1905, в яких заперечує проти позовних вимог, посилаючись на укладення з 01.01.2006р. договорів МПП „СДС” та ППКФ „Энергосельхозпром» з позивачем.
Позивач надав пояснення, які долучені до матеріалів справи.
Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій в порядку ст. 22 ГПК України просить стягнути суму боргу в розмірі 75 658,38грн., інфляційних нарахувань в розмірі 579,32грн., 3% річних в розмірі 2598,19грн. Суд розглянув заяву та прийняв до розгляду.
Відповідач надав заперечення від 17.07.2007р. № 19-2911, які долучені до матеріалів справи.
Через канцелярію суду 07.08.2007р., позивач надав пояснення, які долучені до матеріалів справи.
Для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, суд ухвалою від 07.08.2007р. призначив судову бухгалтерську експертизу для встановлення фактичних обставин справи, зупинив провадження по справі.
Позивач, через канцелярію суду 09.08.2007р., надав клопотання та просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. Суд розглянув клопотання та задовольнив.
05.05.2009р. до господарського суду надійшло повідомлення № 221/24 від 27.04.2009р. від судового експерта Машиніченко О.А. про неможливість надання висновку, у зв'язку із недоведеністю боргу.
Ухвалою від 14.05.2009р. провадження по справі поновлено.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Справа слуханням була відкладена, згідно ст. ст. 69, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 04.02.2004р. між ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких західних електричних мереж та ВАТ „Донбасенерго” ВЕП „Кураховкомуненерго” укладений договір № 7/301 про постачання електричної енергії ( далі по тексту договір № 7/301), згідно п. 1.1 якого постачальник (позивач) електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу ( відповідачу), а Споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п. 2.1.1 Договору № 7/301, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електроенергію, як різновид товарної продукції споживачу в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 13 „Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу”) в межах 981 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності.
Постачальник електричної енергії зобов'язується надавати споживачу платіжні документи для оплати спожитої електроенергії згідно з вимогами Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” (п. 2.1.3 Договору).
Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії у відповідності з умовами Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та у відповідності з діючим законодавством ( п. 2.2.2 Договору у редакції протоколу узгодження розбіжностей).
Відповідно до п. 8.1 Договору № 7/301, якщо до електромереж Споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів ( далі - субспоживачів), стосунки між ними регулюються договором про спільне використання електричних мереж основного споживача.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір може бути розірвано або переглянуто і в інший термін за ініціативою будь-якої сторін у порядку, визначеному законодавством, згідно з яким одна із сторін повинна повідомити іншу про припинення дії або перегляд договору за термін не менше 1 місяця. ( п. 9.5 Договору у редакції протоколу узгодження розбіжностей).
Відповідно до п. 3 Додатку №5 до Договору № 7 від 04.02.2004р., оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів. Якщо на 5 день після отримання рахунку не надійде оплата, то на 7 день постачальник має право припинити електропостачання.
Згідно п. 13 Додатку №5 до Договору № 7 від 04.02.2004р., субспоживачі оплачують основному споживачу відповідно до договору вартість послуг з передачі електричної енергії його межами.
Субспоживачі розраховуються за спожиту електроенергію з постачальником електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Договір підписаний обома сторонами з протоколом розбіжностей.
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.
Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджені всі істотні умови Договору.
Позивачем заявлено позов про стягнення боргу за активну електроенергію за період з 01.06.2004р. по 01.04.2006р. на суму 75 658,38грн., з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Ухвалою від 07.08.2007р. для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, суд призначив судову бухгалтерську експертизу для встановлення фактичних обставин справи та зупинив провадження по справі.
05.05.2009р. до господарського суду надійшло повідомлення № 221/24 від 27.04.2009р. від судового експерта Машиніченко О.А. про неможливість надання висновку, у зв'язку із недоведеністю боргу.
Відповідно до даного повідомлення встановлено, що на дослідження не надані платіжні документи по сплаті за спожиту відповідачем електроенергію, а надані акти звірок ВАТ „Донбасенерго” ПЕП „Кураховкомуненерго” по здійсненим оплатам містять різні відомості зі сторони позивача та відповідача, графіки погашення не містять даних щодо фактичної оплати за електроенергію ( в них визначені лише строки погашення, без посилання на платіжні документи).
Тому, експерту не представляється можливим розрахувати фактичну суму заборгованості за спожиту електроенергію, що складені між Донецькими західними електричними мережами та ВАТ „Донецькобленерго”.
За актами наданими позивачем вбачається, що відповідачу поставлено активної електроенергії за травень 2004р, червень 2004р., листопад 2004р., червень 2005р., серпень 2005р., вересень -грудень 2005р. на суму 462 763,08грн., що підтверджується актами приймання-передачі, які підписані відповідачем та скріплені печаткою.
Позивачем виставлені рахунки за вищезазначений період на суму 462 763,08грн., але доказів їх надсилання до матеріалів справи не надано.
Відповідач вартість спожитої електроенергії оплатив частково, тому на думку позивача рахується борг в розмірі 75 658,38грн. відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Між Виробничо-експлуатаційним підприємством „Кураховокомуненерго” та МПП „СДС” укладені договори № Д70-09 від 01.01.2000р. про надання послуг з водопостачання, водовідведення та електроенергії.
Між Виробничо-експлуатаційним підприємством „Кураховокомуненерго” та ПВКФ „Енергосільгозпром” укладений договір № 41-09 від 01.01.2000р. про надання послуг з водотеплопостачання, водовідведення та електроенергію.
Отже, за документами, наданими до матеріалів справи неможливо встановити кількість поставленої енергії МПП „СДС” та ПВКФ „Енергосільгозпром”.
17.01.2006р. відповідачем на адресу позивача направлений лист № 02/32, згідно якого повідомлено про розірвання договору № 7/301 від 04.02.2004р. з 01.01.2006р., у зв'язку з розірванням договорів з субспоживачами МПП „СДС” та ПВКФ „Енергосільгозпром”.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та посилається на той факт, що з 01.01.2006р. у зв'язку з припиненням господарської діяльності та ліквідацією структурної одиниці ВАТ „Донбасенерго” „Кураховкомуненерго”, МПП „СДС” та ПВКФ „Енергосільгозпром” (субспоживачі) уклали прямі Договори з ВАТ „Донецькобленерго”.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).
Враховуючи, що сторонами до матеріалів справи не надані платіжні документи по сплаті за спожиту відповідачем електроенергію, а надані акти звірок ВАТ „Донбасенерго” ПЕП „Кураховкомуненерго” по здійсненим оплатам містять різні відомості зі сторони позивача та відповідача, а графіки погашення не містять даних щодо фактичної оплати за електроенергію ( в них визначені лише строки погашення, без посилання на платіжні документи), суд дійшов висновку про недоведеність позивачем боргу за Договором 7/301 від 04.02.2004р. саме в розмірі 75 658,38грн.
Звертаючись з позовом до суду, позивач відповідно до розділів І,У,УІІІ Господарського процесуального кодексу України самостійно визначає предмет та підстави позову, які повинен довести, а суд - вирішує спір по суті відповідно до фактичних обставин та норм чинного законодавства за своїм внутрішнім переконанням. Відповідно до статей 54,57 Господарського процесуального кодексу України позивач в позовній заяві повинен викласти докази, які підтверджують його вимоги, а також додати до заяви необхідні документи.
За загальними правилами господарського процесу, відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен доказати факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 75 658,38грн. є необґрунтованими та недоведені належним чином, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 579,32грн. та 3% річних в розмірі 2 598,19грн., то у зв'язку з недоведеністю суми боргу за Договором 7/301 від 04.02.2004р. та з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 75 658,38грн., правові підстави для нарахування 3% річних та інфляції, відсутні.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 579,32грн., 3% річних в розмірі 2598,19грн.
Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Чернота Л.Ф.
Надруковано 5 примірників:
позивачу 2
відповідачу 2
у справу № 11/129