ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
20.05.09
Справа № А-8/66
Господарський суд Івано-Франківської області у складі :
Cуддя Шіляк Марина Анатоліївна
При секретарі Феденько Наталія Михайлівна
Розглянувши справу
за позовом ЗАТ "Солід" вул. Левинського,1,Івано-Франківськ,76000
до відповідача ДПІ в м.Івано-Франківську вул.Незалежності,20,Івано-Франківськ
за участі прокуратури Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000
про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0003042312/0 від 20.09.06.
За участі представників :
Від позивача: Леник Юрій Михайлович, (довіреність №б/н від 26.09.05) представник;
Від відповідача: Пізнюк Романія Василівна, (довіреність №12093/10/10-039/934 від 30.04.09) головний державний податковий ревізор-інспектор відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м.Івано-Франківську;
Від відповідача: Балінська Мар'яна Василівна, (довіреність №61885/10-039 від 31.10.08) головний державний податковий інспектор юридичного відділу ДПІ в м. Івано-Франківську;
В засіданні приймає участь: Савчук Л.Є. - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах, (посвідчення №101 від 06.06.07 );
Встановив: подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0003042312/0 від 20.09.06.
Ухвалою від 10.04.07 відкрито провадження у справі, призначено заяву до розгляду в судовому засіданні та зупинено дію оспорюваного повідомлення-рішення. Відповідач оскаржив в апеляційному порядку вказану ухвалу в частині забезпечення позову. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.07 апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Івано-франківської області скасовано в частині забезпечення позову.
Ухвалою від 20.11.07 зупинено провадження у справі до завершення розгляду апеляційної скарги у справі №А-8/65. Ухвалою від 06.04.09 провадження у справі поновлено.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Законом України "Про податок на додану вартість" наведений механізм визначення суми бюджетного відшкодування, за змістом п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 якого бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів, послуг в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Такий механізм відповідає визначенню "бюджетне відшкодування", що наведене в п.1.8 ст.1 Закону. Податковою інспекцією, на думку позивача, звужується поняття бюджетного відшкодування та на підставі рядка "3" форми розрахунку суми бюджетного відшкодування, що є додатком №3 до податкової декларації з ПДВ, сума бюджетного відшкодування визначається як сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів. Позивач вважає, що згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно із підпунктом 7.7.1, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із підпунктом 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Відповідач проти позову заперечив вказавши, що перевірка правильності визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень, червень 2006 року проводилася з врахуванням вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7; п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями, а також пункту 5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказу ДПА України від 30.05.97 №166 у редакції Наказу ДПА України від 15.06.05 №213 "Про внесення змін до податкової звітності податку на додану вартість".
Представники відповідача заперечення проти позову підтримали.
В ході судових засідань, суд встановив, що ДПІ в м. Івано-Франківську відповідно до направлення №0002722 від 16.08.06 була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Солід" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.04 по 30.06.06, за результатами якої складено акт №550/23-2-32360621 від 18.09.06. На підставі висновків, наведених в акті податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення №0003042312/0 від 20.09.06, яким ЗАТ "Солід" зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за травень, червень 2006 року на суму 7377,00 грн.
Як встановлено судом, бюджетне відшкодування за травень, червень 2006 року зменшено позивачу на суму 7377,00 грн. в зв'язку з тим, що оплата постачальниками за товари (послуги), що включені до податкового кредиту квітня 2006 року складає 76397,00 грн., травня 2006 року - 78408,00 грн. проти даних рядка 3 розрахунку бюджетного відшкодування відповідно за травень 2006 р. - 79316,00 за червень 82864,00 грн., тобто ДПІ вважає, що суму належну до відшкодування у травні завищено позивачем на 2920,00 грн., у червні - на 4457,00 грн.
Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, що регулювала спірні правовідносини, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно із п.п.7.7.2 п.7.7ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому бюджетним відшкодуванням згідно із п.п.1.8 ст.1 цього ж Закону названа сума, що підлягає поверненню платників податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Обставини справи свідчать про те, що визначення суми бюджетного відшкодування здійснювалось позивачем у відповідності із наведеними нормами.
Розмір фактично сплаченого податку за попередні податкові періоди в оплату придбаних товарів підтверджується довідками-поясненнями до декларацій з додатками та не заперечується сторонами, і складає в квітні для відшкодування в травні 79316,77 грн., в травні для відшкодуванні в червні - 82864,88 грн.
Суд вважає, що п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону, можливість отримання бюджетного відшкодування з ПДВ з Державного бюджету України пов'язує лише з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних товарів (послуг) у податковому періоді, що передує звітному, при цьому момент віднесення певних сум до податкового кредиту врегульований положеннями п.п.7.5. ст.7 Закону.
Як встановлено п.п.4.1.1, 4.1.4 п.4.1ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
При цьому згідно із п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 цього ж Закону, якщо внаслідок запровадження нового податку, збору (обов'язкового платежу) або зміни правил оподаткування змінюються форми податкового обліку чи обов'язкової податкової звітності, центральний (керівний) орган контролюючого органу зобов'язаний безоплатно оприлюднити такі нові форми обліку чи звітності. Забороняється використання бланків суворої звітності чи обліку як форм податкового обліку чи звітності, якщо інше прямо не встановлено законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.
31.03.05 набрав чинності Закон України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України, 30.06.05 до нього були внесені зміни. Названим Законом внесені зміни, зокрема і до Закону "Про податок на додану вартість" та його п.п.7.7ст.7 який регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків та інших багатьох положень цього ж Закону.
Тобто, є підстави для висновку про зміну правил оподаткування ПДВ в зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про податок на додану вартість".
Наказом №213 від 15.06.05 ДПА України , що зареєстрований в Мін'юсті України 30.06.05 за №702/10982 внесені зміни до податкової звітності з податку на додану вартість та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 №166, який викладений у новій редакції. Відповідно до п.п.5.12.2 нової редакції Порядку, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Водночас, в рядку №3 розрахунку суми бюджетного відшкодування, що є додатком №3 до податкової декларації одночасно додатком до названого Порядку наведене наступне формулювання: "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)". Таке формулювання у формі розрахунку суми бюджетного відшкодування не відповідає положенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до ч.4. ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, отже суд не може погодитись з позицією ДПІ, що ґрунтується на положеннях підзаконного акту , який суперечить Закону.
З урахуванням положень ч.2 ст.71 КАС України, згідно із якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає, що податковим органом не наведено суду достатніх аргументів щоб свідчили, що позивачем не дотримано норм Закону України "Про податок на додану вартість "при обрахуванні суми бюджетного відшкодування за травень, червень 2006 року, тобто не доведено правомірності оспорюваного рішення.
Керуючись ст.124 Конституції України, п.п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.4.1.1, 4.1.4 п.4.1ст.4, п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст.9, 71,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задоволити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську №0003042312/0 від 20.09.06.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Солід", вул. Левинського, 1, м.Івано-Франківськ 3,40 грн. судового збору.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою стягувача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шіляк Марина Анатоліївна
постанова підписана 25.05.09
Постанова внесена в діловодство
Треф'янчин А.М. _____________