36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.12.2013 Справа № 917/2128/13
за позовом Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", вул. Федорова, 32, м. Київ, 03038
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна фінансова інспекція в Полтавській області, вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011
до Приватної науково-промислової фірми "ВІК", вул. Миру, 18, м. Комсомольськ, 39800
про стягнення 19 796,40 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача: Колокот Р.В., довіреність № ЦУПП-97 від 02.07.2013 р., паспорт КН 157581, виданий Шишацьким РВ УМВС України в Полтавській області 28.05.1996 р.;
від відповідача: Кириченко Г.В., довіреність № б/н від 14.10.2013 р., посвідчення адвоката № 277, видане 07.10.1997 р.;
від третьої особи : Касьян А.А., довіреність № 159 від 09.12.2013 р., посвідчення № 211, видане 02.11.2012 р..
10.12.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позовна заява Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" про стягнення з Приватної науково-промислової фірми "ВІК" 19 796,40 грн. завищеної останнім вартості підрядних робіт, виконаних відповідно до умов укладеного 30.08.2010 р. між сторонами договору підряду № 20/022/10.
Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у письмових поясненнях вх. № 1663 від 21.11.2013 р.. Крім того, останній надав суду заяву вх. № 16633 від 21.11.2013 р. про застосування позовної давності.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Полтавській області - надала суду письмові пояснення вх. № 16678 від 21.11.2013 р. та письмові пояснення № 17701 від 10.12.2013 р., у яких фактично відтворює висновки за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу Редутського кар'єроуправління за період з 01.04.2009 по 30.09.2012 р., що набрали форму довідки від 13.03.2013 р..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши надані докази,
встановив:
30.08.2010 року між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (замовник) та Приватною науково-промисловою фірмою "ВІК" (підрядник) було укладено договір підряду № 20/022/10 (а.с. 62-64, далі - Договір підряду), за умовами якого підрядник зобов'язувався виконати на свій ризик і своїми засобами роботи по ремонту мостового крану вантажопідйомністю 30 тон Редутського кар'єроуправління, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити роботу, виконану підрядником, відповідно до договору.
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- вартість робіт за цим договором визначається згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору, і складає 288 973,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 48 162,16 грн. (п. 2.1 Договору підряду);
- робота вважається виконаною після підписання акту здачі-приймання робіт замовником або уповноваженою ним особою (п. 1.4 Договору підряджу);
- виконані роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт, який підписується уповноваженими представниками замовника та підрядника. При наявності зауважень або виявленні недоліків складається двохсторонній акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються терміни їх усунення. Усунення недоліків проводиться за рахунок підрядника (п. 3.1, п. 3.2 Договору підряду);
- якщо під час виконання роботи підрядник відступив від умов договору, що призвело до погіршення якості роботи, то на вимогу замовника він зобов'язаний безкоштовно виправити всі виявлені недоліки у встановлений за згодою сторін термін. При наявності в роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків (п. 4.1, п. 4.2 Договору підряду);
- договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2010 р. (п. 9.1 Договору підряду).
30.08.2010 р. сторони підписали додаток № 1 до договору підряду - протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого між сторонами досягнуто угоду про величину договірної ціни на виконання робіт по ремонту мостового крану вантажопідйомністю 30 тон Редутського кар'єроуправління у сумі 288 973,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 48 162,16 грн. (а.с. 65).
На виконання умов Договору підряду відповідачем виконано підрядні роботи на загальну суму 288 979,11 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт року ф. КБ-2в (а.с. 67-68, 70, 72, 74, 76) та пред'явлено позивачеві рахунки на оплату їх вартості (а.с. 69, 71, 73, 75, 77). Розрахунок за отримані результати робіт проведено позивачем, що підтверджується наданою ним довідкою № 1320 від 25.09.2013 р. (а.с. 78-79).
Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області з 18.02.2013 р. по 13.03.2013 р. було проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу Редутського кар'єроуправління за період з 01.04.2009 по 30.09.2012 р., що набрали форму довідки від 13.03.2013 р. (витяг - а.с. 40-54).
В ході ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу Редутського кар'єроуправління за період з 01.04.2009 по 30.09.2012 р., було встановлено, зокрема, завищення Приватною науково-промисловою фірмою "ВІК" вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду № 20/022/10 внаслідок наступного :
- невірного застосування коефіцієнту розміру кошторисного прибутку, що є порушенням вимог пп.. 3.1.18.2, пп.. 3.1.18.4 ДБН Д.1.1-1-2000 та суперечить роз'ясненням Мінрегіонбуду, надрукованих у збірниках офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" № 9 за вересень 2002 року, № 10 за жовтень 2004 року, № 9 за вересень 2008 року;
- невірного застосування коефіцієнту при визначенні розміру адміністративних витрат, що є порушенням вимог пп. 3.1.18.2, пп. 3.1.18.4 ДБН Д.1.1-1-2000 та суперечить роз'ясненням Мінрегіонбуду, надрукованих у збірниках офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" № 9 за вересень 2002 року, № 10 за жовтень 2004 року, № 9 за вересень 2008 року.
Як вказує у позовній заяві Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", на підтвердження висновків за проведеною ревізією слідчим СВ ЛВ на станції Кременчук УМВС України на Південній залізниці було призначено комплексну судову будівельно-технічну та екологічну експертизу. Згідно висновку № 620/621 від 28.08.2013 р. підтверджено висновки ревізії в частині невірного застосування усереднених показників кошторисного прибутку, що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт за вказаним Договором підряду на загальну суму 19 796,40 грн., висновки щодо завищення показників адміністративних витрат на підтверджено.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 724 від 29.05.2013 р. з вимогою щодо повернення переплаченої суми внаслідок завищення вартості підрядних робіт, на що листом № 142/13 від 13.06.2013 р. Приватна науково-промислова фірма "ВІК" у задоволенні претензії відмовила.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом з вимогою про стягнення з Приватної науково-промислової фірми "ВІК" 19 796,40 грн. завищеної останнім вартості підрядних робіт, виконаних відповідно до умов укладеного 30.08.2010 р. між сторонами договору підряду № 20/022/10. В обґрунтування правових підстав позову останній посилається на приписи ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 216, 222 Господарського кодексу України, у судовому засіданні 10.12.2013 р. представник позивача повідомив суду, що заявлена до стягнення у даній справі сума кваліфікується ним як збитки.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Загальні умови виконання підрядних робіт врегульовуються ст. 837 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 844 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Згідно ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Укладання сторонами по справі договорів підряду, дії сторін по виконанню їх умов, в тому числі проведенню відповідних робіт відповідачем, їх прийняття та оплата позивачем є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах підряду.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних робіт та договорами, залученими до матеріалів справи.
Відповідно п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2010 року між Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (замовник) та Приватною науково-промисловою фірмою "ВІК" (підрядник) було укладено договір підряду № 20/022/10, ціна в якому встановлена за домовленістю сторін (додаток № 1 до договору підряду - протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого між сторонами досягнуто угоду про величину договірної ціни на виконання робіт по ремонту мостового крану вантажопідйомністю 30 тон Редутського кар'єроуправління у сумі 288 973,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 48 162,16 грн. (а.с. 65).
Частини 2 та 3 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно п. 8.4 Договору підряду всі зміни та доповнення до даного договору складаються у письмовій формі і вважаються дійсними після підписання представниками обох сторін. Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується учасниками провадження, додаткових угод про зміну договірної ціни Договору підряду не укладалося.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані роботи були прийняті, зазначені акти перевірені та підписані, претензії щодо якості виконаних робіт та ціни відсутні.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 849 Цивільного кодексу України замовник за договором підряду має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи.
Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір підряду укладався у формі вільного волевиявлення сторін та виконаний сторонами. Даний договір не є розірваним або визнаним недійсним в судовому порядку. Акти приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в були складені у двосторонньому порядку та підписані представниками обох сторін. Жодних зауважень або заперечень під час прийняття виконаних відповідачем робіт позивачем не заявлено. Вказані обставини не спростовуються сторонами та третьої особою.
Посилання в довідці ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" в частині діяльності відокремленого структурного підрозділу Редутського кар'єроуправління за період з 01.04.2009 по 30.09.2012 р. на завищення вартості робіт по актам приймання виконаних підрядних робіт у зв'язку із невірним застосуванням коефіцієнту розміру кошторисного прибутку, що є порушенням вимог пп.. 3.1.18.2, пп.. 3.1.18.4 ДБН Д.1.1-1-2000 та суперечить роз'ясненням Мінрегіонбуду, надрукованих у збірниках офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" № 9 за вересень 2002 року, № 10 за жовтень 2004 року, № 9 за вересень 2008 року судом як правомірне не оцінюється.
При цьому суд виходить з того, що довідка ревізії Державної фінансової інспекції в Полтавській області є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Зазначена довідка не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто довідка ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Щодо посилання представника позивача на нанесення відповідачем збитків внаслідок завищення ціни на підрядні роботи суд дійшов наступного висновку.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є : втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).
Крім того, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст. 224, 225 Господарського України, ст. 623 Цивільного кодексу України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення : протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди) : за приписами п. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З матеріалів справи вбачається, що обсяги та вартість робіт, відображених в актах виконаних робіт, підписаних позивачем та відповідачем відповідають обсягам та вартості, визначеним у відповідній проектно-кошторисній документації, позивачем не надано суду документальних доказів, які б свідчили про неправомірні дії відповідача в завищенні вартості послуг та нанесенні збитків позивачу, а тому суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено вчинення відповідачем протиправних дій у вигляді завищення ним вартості підрядних робіт, що виключає притягнення останнього до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків у вигляді майнової шкоди з огляду на відсутність повного складу правопорушення. Крім того, предметом доказування в даній справі, враховуючи зміст позовних вимог, є встановлення наявності або відсутності факту порушення відповідачем вимог ДБН Д.1.1-1-2000 при виконанні зобов'язань за договорами підряду. Однак, довідка державної фінансової інспекції не є належним і допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем зобов'язань за договором і завдання позивачеві збитків, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На наявність будь-яких інших правових підстав позову позивач не посилається.
За викладеного, позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, а тому суд дійшов висновку про відмову в позові.
Посилання позивача в обґрунтування підстав позову на висновок № 620/621 від 28.08.2013 р. комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи по кримінальному провадженню № 42013180000004 судом як допустимий доказ не оцінюється, оскільки відповідно даного висновку експерт не надав відповідь щодо Договору підряду № 20/022/10 від 30.08.2010 р.. Крім того, відповідно до преамбули Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), що затверджені Наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174 з подальшими змінами та доповненнями, ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, та не є обов'язковими для застосування для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.
Заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем позовних вимог судом приймаються.
Посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом суд не оцінює як правомірне, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. При цьому судом враховано приписи ст. 261 Цивільного кодексу України та п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
У позові відмовити.
Повне рішення складене 12.12.2013 р..
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.