ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22999/13 16.01.14
За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова
компанія «К"Ю БІ І Україна»
До Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
Про стягнення 16 719,00 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Філоненко І.В. - представник за довіреністю № б/н від 02.09.13.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К"Ю БІ І Україна» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення 16 719,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.13. порушено провадження у справі № 910/22999/13; розгляд справи призначено на 17.12.13. о 14-40.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 16 719,00 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 16.01.14. о 09-50.
Представник відповідача в судове засідання 16.01.14. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 910/22999/13 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 472182 від 11.02.13.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22999/13.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
17.02.12. між Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К"Ю БІ І Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шефер Шорп» укладено договір страхування автотранспорту № САS0015175 , за яким позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном.
08.03.12. о 17 год. 00 хв. Чаплінський В.В., керуючи транспортним засобом «Пежо» державний реєстраційний номер АА 2300 СА, в м. Києві по вул. Ломоносова не виконав вимоги дорожнього знаку «Дати дорогу», здійсним виїзд на перехрестя з вул. Бубнова, де допустив зіткнення з транспортним засобом «Опель», державний реєстраційний номер АА 1346 НО, під керуванням Мьоско К.В., що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.13. у справі № 2601/7344/12 Чаплінського В.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку № б/н від 16.03.12. вартість матеріального збитку завданого власникові автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер АА 1346 НО, в результаті його пошкодження при ДТП складає 18 277,00 грн
26.03.12. Товариство з обмеженою відповідальністю «Шефер Шоп» звернулось до позивача з заявою № б/н про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Згідно рахунку № СЧ-0004742 від 12.03.12., складеного Філією «Автоцентр на Печерському» АТ «Українська автомобільна корпорація», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер АА 1346 НО, становить 16 645,00 грн.
Страховим актом № 1500006856 від 10.01.13. пошкодження транспортного засобу марки «Опель», державний реєстраційний номер АА 1346 НО, внаслідок ДТП, що сталося 08.03.12. в м. Києві, на перехресті вул. Ломоносова-Бубнова, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 16 719,00 грн.
Виконуючи зобов'язання за договором позивачем перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Шефер Шоп» страхове відшкодування в розмірі 16 719,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1000020784 від 25.12.12.
Приписами ст. 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, суд зазначає, що до позивача перейшло в межах суми 16 719,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Пежо», державний реєстраційний номер АА 2300 СА, встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер АА 2300 СА, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Чаплінським В.В. вказаним автомобілем, застрахована - відповідачем згідно із полісом № АВ/5243871.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля марки «Пежо», державний реєстраційний номер АА 2300 СА, застрахована у Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія» за полісом № АВ/5243871.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Положеннями п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
04.06.13. Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К"Ю БІ І Україна» звернулось до відповідача з претензією вих. № L 12960 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16 719,00 грн., яку останнім отримано 10.06.13., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101904753298.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дана претензія залишена без розгляду .
Суд відзначає, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03 (далі - Методика).
Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.
Суд зазначає, що документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.
Матеріалами справи підтверджено (звіт про визначення вартості матеріального збитку № б/н від 16.03.12.), що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер АА 1346 НО, в результаті його пошкодження при ДТП складає 18 277,00 грн.
Полісом № АВ/5243871 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відтак, розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АВ/5243871 становить 0 грн.
Враховуючи визначені полісом № АВ/5243871 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотню вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16 719,00 грн.(16 719,00 грн. - набуте право вимоги - 0 грн. - франшизи).
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К"Ю БІ І Україна» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13; код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 25395057) 16 719 (шістнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп. - сума страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.01.14.
Суддя Т.М. Ващенко