ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/617/14 20.01.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О. А., розглянувши заяву ЕН. ДІ. АЙ. ДЖІ. ЛІМІТЕД про забезпечення позову
зі справи № 910/617/14
за позовом ЕН. ДІ. АЙ. ДЖІ. ЛІМІТЕД
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові Продукти"
до відповідача 2: Державної служби інтелектуальної власності України
про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобовязання внесення змін до державного реєстру знаків для товарів і послуг
Без участі представників сторін
ЕН. ДІ. АЙ. ДЖІ. ЛІМІТЕД звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:
- дострокове часткове припинення дії свідоцтва України № 43571 від 15.09.2004 на знак для товарів і послуг "ALFRESCO" для всіх товарів 32 та 33 класів МКТП;
- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру знаків для товарів і послуг і здійснити відповідні публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2014 порушено провадження у справі № 910/617/14, розгляд справи призначено на 17.02.2014.
17.01.2014 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові Продукти» до винесення рішення суду та набрання ним законної сили: відчужувати знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 у будь-який спосіб; відмовлятися від свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг повністю або частково; видавати ліцензії на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 та заборонити Державній службі інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України до винесення рішення та набрання ним законної сили приймати рішення, вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості та здійснювати публікації в офіційному бюлетені про зміни пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг; припинення дії свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг повністю або частково; видачу ліцензій на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571.
Дослідивши наведені у заяві доводи, господарський суд міста Києва дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.
Заяву мотивовано тим, що: ТОВ "Нові Продукти" є володільцем свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг "ALFRESCO", а отже воно має право у будь-який момент скористатися своїм правом розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, передати такі права на належний йому знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 третім особам; невжиття заходів до забезпечення позову призведе до:
- необхідності залучення до участі у справі осіб, прав та інтересів яких стосуються вирішення даного господарського спору, що призведе до затягування судового процесу;
- неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв'язку із реєстрацією передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг "ALFRESCO" за свідоцтвом України № 43571 іншій особі до моменту фактичного виконання рішення господарського суду
- відмова відповідача 1 від свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг в період розгляду справи та з моменту прийняття рішення, вступу його в законну силу і до виконання рішення, зробить неможливим безпосереднє виконання рішення суду, оскільки відомості про свідоцтво України № 43571 будуть відсутні і Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг у зв'язку з відмовою відповідача 1 від свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.
Отже, передача відповідачем-1 виключних майнових прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору; неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв'язку із наявністю нового власника торговельної марки; а також відмова відповідача 1 від свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг в період розгляду справи та з моменту прийняття рішення, вступу його в законну силу і до виконання рішення, зробить неможливим безпосереднє виконання рішення суду, оскільки відомості про свідоцтво України № 43571 будуть відсутні і Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг у зв'язку з відмовою відповідача 1 від свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які є чинними після їх державної реєстрації, відповідно до частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України підлягає державній реєстрації.
Пунктом 2.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 № 10, передбачено, що реєстр містить, зокрема, відомості про ім'я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва. У процесі ведення реєстру згідно з пунктом 2.3 Положення до нього вносяться в тому числі відомості про зміни, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу 1: відчужувати знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 у будь-який спосіб; відмовлятися від свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг повністю або частково; видавати ліцензії на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 та заборонити відповідачу 2 приймати рішення, вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості та здійснювати публікації в офіційному бюлетені про зміни пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг; припинення дії свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг повністю або частково; видачу ліцензій на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 є пов'язаними з предметом спору у справі № 910/617/14 та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Керуючись статтями 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Заяву ЕН. ДІ. АЙ. ДЖІ. ЛІМІТЕД про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
2. До вирішення спору по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме:
- заборонити Державній службі інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556) вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості та здійснювати публікації в офіційному бюлетені про: зміни, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг; припинення дії свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг повністю або частково; видачу ліцензій на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Нові Продукти" (01033, м. Київ, Спортивна площа, 3; ідентифікаційний код 33234957) відчужувати знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571 у будь-який спосіб; відмовлятися від свідоцтва України № 43571 на знак для товарів і послуг повністю або частково; видавати ліцензії на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 43571
3. Боржниками за даною ухвалою є: Державна служба інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556), Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Продукти" (01033, м. Київ, Спортивна площа, 3; ідентифікаційний код 33234957), а стягувачем - ЕН. ДІ. АЙ. ДЖІ. ЛІМІТЕД (N.D.I.G. LIMITED) (офіс 2, 23-24 Грейт Джеймс Стріт, Лондон WC1N 3ES, Сполучене Королівство).
4. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення, а саме з 20.01.2014.
5. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає один рік з моменту її винесення, тобто до 20.01.2015.
Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.
Суддя О. А. Грєхова