Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77
Іменем України
"02" червня 2008 р. Справа № А18/147-07
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 1)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика, суддів Ю.В.Подоляка, Є.П. Євграфової при секретарі розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Малого підприємства "Купава"
до Державної податкової інспекції в м. Ірпінь
про визнання нечинними акту та рішень-повідомлень
За участю представників:
Позивач - ГриценкоВ.В.
Відповідач - Васецький В.В., Богатирьова Т.В., Загородній В.В.
Від прокуратури - Матвієць В.В.
Суть спору:
До господарського суду подано позов Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Купава»(далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Ірпені (далі - відповідач) про визнання нечинним акту та податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ухвали від 02.04.2007 року було відкрите провадження у справі № А 18/147-07 за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Провадження у справі було зупинено відповіднодо ухвали від 31.07.2007 року за клопотанням відповідача на підставі п. 4. ч. 2 ст. 156 КАС України, оскільки в ході розгляду кримінальної справи виявлені факти та обставини, які мають значення для вирішення даного спору, однак, можуть вважатись офіційно встановленими лише після остаточного вирішення кримінальної справи.
Оскільки, на день розгляду спору дані, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову не можуть бути досліджені судом та використані в якості доказів у справі до їх офіційного встановлення, з метою надання відповідачеві можливості доведення своїх заперечень та надання належних доказів, суд сприяє в реалізації такого обов'язку і зупиняє провадження до розгляду Києво-Святошинським районним судом кримінальної справи № 47-794 відносно директора Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Купава»за ознаками злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків терміном на 1 місяць до 31.08.2007 року.
За клопотанням позивача від 04.03.2008 року було поновлення провадження у справі у зв'язку з тим, що кримінальна справа №1-335/07 вже розглянута (копія вироку суду додана до клопотання). Розгляд справи було призначено на 15.04.2008 року.
В ході подальшого розгляду спору позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечив. В судовому засіданні 02.06.2008 року було винесено постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази судом встановлено.
Державною податковою інспекцією в м. Ірпені було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань взаємовідносин ПВТЗП «Купава»з ТОВ «Спецбудмонтаж»м. Луцьк.
За результатами перевірки був складений акт №659/22-0/13699527 ДПІ у м. Ірпінь про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасного внесення до бюджету сум податку на додану вартість підприємством ПВТЗП «Купава»за березень 2004 року № 659/23-2/13699527 від 03.05.2006 року (далі акт) та було донараховане податкове зобов'язання з ПДВ на суму 479252 грн. та штрафну санкцію 479252 грн., податок на прибуток в сумі 599065 грн. та штрафні санкції 599065 грн.
Позивач вважає, що акт перевірки №659/22-0/13699527 складений Державною податковою інспекцією в місті Ірпені 03.05.2006 року та податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ірпені від 06.06.2006 року №0000672310/0/7262 та №0000682310/0/7261 є протиправними та порушують права та законні інтереси позивача, тому звернувся до суду з вимогою про визнання їх нечинними.
Крім того, позивач повідомив, що спірні рішення оскаржувались ним в адміністративному порядку, за наслідками розгляду скарг були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000682310/1/10995 від 17 серпня 2006 року щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 958504,00 грн. (основний платіж в сумі 479252,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 479252,00 грн.); №0000672310/1/10994 від 17 серпня 2006 року щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1198130,00 грн. (основний платіж в сумі 599605,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 599605,00 грн.), які позивач також просить визнати нечинними.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що результати перевірки суперечать Цивільному кодексу України та чинному законодавству з питань оподаткування, оскільки договір купівлі - продажу від 22.03.2003 року, накладна на відпуск товару від 30.03.2004 року та податкова накладна на суму 2875512 грн. від 30.03.2004 року за спірною господарською операцією між ПВТЗП «Купава»та ТОВ «Спецбудмонтаж»відповідно до ЦК України були анульовані в день їх видачі, про що свідчить акт від 30.03.2004 року та накладні на повернення товару товариством «Спецбудмонтаж»підприємству «Купава»у зв'язку з відмовою від оплати (копії акту та накладної додаються).
Позивач уточнив позовні вимоги і просить встановити відсутність компетенції (повноважень) Державної податкової інспекції в місті Ірпені щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного виробничого торгівельно-закупівельне підприємство «Купава»з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж»за період з 01.03.2004 року по 31.03.2004 року, що була проведена на виконання окремого доручення Військової прокуратури Київського гарнізону, старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону Рубан Д. В.;
Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Ірпені щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного виробничого торгівельно-закупівельне підприємство «Купава»з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж»;
Визнати нечинним акт №659/22-0/13699527 про результати позапланової невиїзної перевірки Приватного виробничого торгівельно-закупівельного підприємства «Купава»складений Державною податковою інспекцією в місті Ірпені 03.05.2006 року;
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ірпені від 29.01.2006 року №0000672310/3/1140 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1198130, 00 грн. (основний платіж в сумі 599605,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 599605,00 грн.);
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ірпені від 29.01.2006 року №0000682310/3/1141 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 958504,00 грн. (основний платіж в сумі 479252,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 479252,00 грн.);
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ірпені від 06.06.2006р. №0000672310/0/7262 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1198130, 00 грн. (основний платіж в сумі 599605,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 599605,00 грн.);
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ірпені від 06.06.2006 року №0000682310/0/7261 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 958504,00 грн. (основний платіж в сумі 479252,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 479252,00 грн.);
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ірпені від 17 серпня 2006 року №0000682310/1/10995 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 958504,00 грн. (основний платіж в сумі 479252,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 479252,00 грн.);
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Ірпені від 17 серпня 2006 року №0000672310/1/10994 щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1198130, 00 грн. (основний платіж в сумі 599605,00 грн., штрафна (фінансова) санкція в сумі 599605,00 грн.)
Позивач вважає, що проведення відповідачем позапланової невиїзної перевірки здійснено незаконно із перевищенням компетенції, з наступних підстав.
Можливість проведення відповідачем позапланової перевірки за дорученням прокуратури не передбачена чинним законодавством та суперечить п. 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності», що був прийнятий з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність.
Відповідно і акт складений за результатами такої перевірки та відповідні рішення є незаконним. При призначенні перевірки відповідач порушив вимоги ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»в якій визначається, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, та на підставі рішення суду, чого не було зроблено. Тому оскаржуваний акт складений неправомірно і не може бути підставою для прийняття та надсилання позивачу оскаржуваних повідомлень-рішень.
При проведенні позапланової невиїзної податкової перевірки був проведений невірний аналіз фінансово-господарської операції по поставці регуляторів тиску позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж», що суперечить п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме фактично не відбулася поставка товару на зазначену в акті суму, а відповідно не був отриманих прибуток і як наслідок не виникли податкові зобов'язання. Відповідачем не було застосовано п.3.2.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»згідно якого не є об'єктом оподаткування повернення майна із схову його власнику. Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операцій з поставки товарів визначається виходячи з їх договірної вартості. Разом з тим, відповідач свідомо визначає факт поставки товару як такої, що відбулася, при цьому, підмінюючи ним поняття операції повернення товару зі схову, яке згідно п. 3.2.2. Закону не є об'єктом оподаткування.
До подібних висновків прийшов і Києво-Святошинський районний суд Київської області постановивши вирок у кримінальній справі №1-335/07 за обвинуваченням Коляди О.О. у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 212; ч.2 ст. 222; ч. 2 ст. 366 КК України.
Києво-Святошинський районний суд Київської області суд встановив, що вина підсудної Коляди О.О. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, тобто в умисному ухиленні від сплати податків не доведена. Що поставка товару фактично не відбулася, і фактичної оплати товару (газового обладнання) між ПВТЗП «Купава»та ТОВ «Спецбудмонтаж»не було. Ним встановлено також, що в діях Коляди відсутня об'єктивна сторона ухилення від сплати податків, тобто злочину передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, а також відсутній умисел на ухилення від сплати податків, тобто суб'єктивна сторона цього злочину. Що, Державна податкова інспекція в м. Ірпені свідомо визначає факт поставки товару як такої, що відбулася, при цьому, підмінюючи ним поняття операції повернення зі схову, яке згідно п. 3.2.2. «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування. Крім того, Державною податковою інспекцією в м. Ірпені не було враховано той факт, що фактичної оплати товару (газового обладнання) між ПВТЗП «Купава»та ТОВ «Спецбудмонтаж»не відбулося.
Позивач стверджує, що судом Коляду О.О. виправдано за відсутністю злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України, що спростовує висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Відповідач надав суду пояснення, що спірна перевірка була проведена на підставі Наказу ДПІ в м. Ірпені від 11.04.2006 року за № 191, відповідно до окремого доручення Військової прокуратури Київського гарнізону старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону, з урахуванням вимог п.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
При проведенні перевірки встановлено, що ПВТЗП «Купава»в порушення: п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занизило належний до сплати до бюджету податок на прибуток у І кварталі 2004 року на суму 599065,00 грн.
- п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством занижено належний до сплати до бюджету податок на додану вартість у березні 2004 року на 479252,00 грн.
Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно ПП..17.1.6 п.17.1.ст.17 Закону України №2181, у разі коли платника податків засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено, що 30.03.2004 року згідно накладної № 11 від 30.03.2004 року було реалізовано ТЗОВ «Спецбудмонтаж»регулятори тиску (регулятор тиску РДУ 80-01, в кількості 21 шт., регулятор тиску РДУ РДКМ -25 , в кількості - 25 шт., регулятор тиску РДУ РДКМ - 50 , в кількості - 15 шт., регулятор тиску РДУ РРДКМ -100, в кількості - 16 шт.) на загальну суму 2875512,00 грн., в т.ч. ПДВ - 479252,00 гривень.
ТОВ «Спецбудмонтаж»30.03.2004 року на підставі накладної на повернення товару зі зберігання від 30.03.2004 року №14/01-04 та акту на повернення товарів зі зберігання від 30.03.2004 року б/н було повернуто придбані регулятори тиску ВТЗКМП «Купава».
Відповідно договору зберігання від 31.03.2004 року б/н, який укладено між ТОВ «Спецбудмонтаж»та ПВТЗП «Купава», ТОВ «Спецбудмонтаж»передає в момент підписання даного договору ПВТЗП «Купава»товар, ( асортимент та ціна вказана в додатку до договору зберігання від 31.03.2004 р. № 1) на загальну суму 2875512,00 грн., в т.ч. ПДВ - 479252,00 гривень.
Відповідно пп. 7.2.3. пп. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобов'язання у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. Всупереч цьому, в бухгалтерському та податковому обліку вказана операція не відображена, до податкових зобов'язань та податкового кредиту податок на додану вартість не включено, також до валового доходу та валових витрат по податку на прибуток, не включено сума реалізації та повернення товару.
При перевірці було встановлено, що на балансі ПВТЗП «Купава»товар не рахується, власних та орендованих складських приміщень підприємство не має. Згідно наданих усних пояснень директора ПВТЗП «Купава»Коляди О.О. товар являється власністю ПМП «Міраж». ПВТЗП «Купава»не відвантажувало товар зі складу ПМП «Міраж», проведена операція на реалізацію була анульована датою реалізації, права власності на вказаний товар ПВТЗП «Купава»не має, а виступає лише посередником на підставі усної угоди. Документів, які підтверджують взаємовідносини між ПВТЗП «Купава»та ПМП «Міраж»до перевірки не надані.
В ході перевірки, стосовно взаємовідносин між ПВТЗП «Купава»та ПМП «Міраж», ДПІ в м. Ірпені було направлено запит керівнику ПМП «Міраж». Згідно отриманої відповіді встановлено, що ПМП «Міраж»протягом свого існування не мало взаємовідносин з ПВТЗП «Купава».
Директором ПВТЗП «Купава»при подані скарги було надано для врахування при винесені рішення копію договору між ПВТЗП «Купава»та БК «УкрАзіаБуд»на реалізацію товару №21/04 від 19.03.2004 року.
Під час розгляду матеріалів спірної перевірки ПВТЗП «Купава»співробітниками Києво-Святошинського ВПМ УПМ ДПА в Київській області проведено перевірку фактів, викладених в скарзі директором ПВТЗП «Купава».
Листом від 03.07.2006 року №2/289 БК «УкрАзіаБуд»повідомила Києво-Святошинський ВПМ УПМ ДПА в Київській області, що в період з 01.03.2004 року по 31.03.2004 року взагалі не мала фінансово-господарських відносин з ПВТЗП «Купава».
Отже твердження скаржника викладені в скарзі про взаємовідносини з БК «УкрАзіаБуд»та наданий для розгляду договір на реалізацію не заслуговують на увагу, є безпідставними та такими що невідповідають дійсним обставинам справи.
Щодо правомірності проведення спірної перевірки судом встановлено, що така перевірка проведена на вимогу прокурора, що у відповідності до ст. 8 Закону України «Про прокуратуру»обов'язковою для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів ( п.3 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру») прокурор мас право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Згідно з п. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»обмеження у строках та підставах проведення перевірок податковими органами не поширюється на перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Таким чином, відповідна норма Закону не встановлює підставу для проведення позапланової перевірки в разі порушення кримінальної справи проти платника податків, а визначає, що на такі перевірки не розповсюджуються встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»обмеження.
Щодо посилань позивача на відсутність у прокурора повноважень на призначення податкової перевірки, суд зазначає, що відповідна обставина підлягає розгляду при оскарженні дій відповідного суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, по суті позовних вимог, судом встановлено, що відповідач при призначенні та проведенні позапланової перевірки діяв у межах, встановлених законом для даного виду перевірок, його дії суд вважає обґрунтованими і правомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, Військовою прокуратурою Київського гарнізону проводилась перевірка щодо законності дій посадових осіб ДП МО України «Укроборонпостачальник»при закупці товару у ТОВ «Спецбудмонтаж»в ході перевірки встановлено, що 30,03.2004 року позивач поставив ТОВ «Спецбудмонтаж»згідно товарної та податкової накладної №11 регулятори тиску газу на загальну суму 2875512 грн. (в т.ч. ПДВ 479252 грн.) Після чого, ТОВ «Спецбудмонтаж»продав вищезазначені регулятори тиску газу ДП МО України «Укроборонпостачальник»В подальшому, ДП МО України «Укроборонпостачальник»31.03.2004 року передав ТОВ «Спецбудмонтаж»на відповідальне зберігання регулятори тиску газу, а ТОВ «Спецбудмонтаж»відразу передав зазначене майно на відповідальне зберігання ПВТЗП «Купава».
На адресу ПВТЗП «Купава»ДПІ в м. Ірпені 02.03.2006 року вих. № 2579/10/61 направила лист в якому просила надати письмові пояснення та підтверджуючі документи стосовно взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж».
Твердження позивача, що при проведенні позапланової невиїзної податкової перевірки був проведений невірний аналіз фінансово-господарської операції по поставці регуляторів тиску ПВТЗП «Купава»ТОВ «Спецбудмонтаж», що суперечить п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», спростовується наступним:
Згідно накладної № 11 від 30.03.2004 року та податкової накладної № 11 від 30.03.2004 року ПВТЗП «Купава» реалізувало товар, а саме регулятори тиску ТОВ «Спецбудмонтаж» про, що свідчать накладна № 11 від 30.03.2004 року та податкова накладна № 11 від 30.03.2004 року . Відповідно до пп.. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», при реалізації товарів (робіт, послуг) у платника податків виникають податкові зобов"язання з податку на додану вартість.
Відповідно п.п. 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при реалізації товарів ( робіт, послуг) у платника податку виникають валові доходи.
В зв'язку з тим, що 30.03.2004 року відповідно до видаткової накладної № 11 та податкової накладної відбулася реалізація товару, а не передача на відповідальне зберігання тобто право власності на товар перейшло до ТОВ «Спецбудмонтаж», то повернення товару згідно акту від 30.03.2004 року накладної від 30.03.2004 року № 14/01-04 не можна розглядати як повернення товару зі схову (відповідно зі зберігання ) його власнику, а відповідно і застосовувати пп. 3.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість»до даної господарської операції.
В порушення п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено належний до сплати до бюджету податок на додану вартість у березні 2004 року на 479252,00 грн.
20 грудня 2007 року Києво-Святошинським районним судом Київської області винесено вирок, яким Коляду Олександру Олександрівну визнано винною, у вчиненні злочину передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України і призначено їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, без права займати певні посади чи займатись певною діяльністю. На підставі ст. 75 КК України звільнено засуджену Коляду О.О. від відбуття призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі ст. п. «ж»Закону України «Про амністію»від 19.04.2007 року від призначеного покарання засуджену Коляду О.О. звільнено.
В судовому засідання підсудна Коляда О.О. свою вину у вчиненні злочину передбачених ст.366 ч. 2 КК України по епізоду умисного внесення неправдивих відомостей в податкову декларацію визнала повністю. Крім повного визнання вини по епізоду умисного внесення неправдивих відомостей в податкову декларацію, вина підсудної Коляди О.О. у вчиненні злочину підтвердилась показами свідка Ковальчук Н.О.
Ковальчук Н.О. - головний державний податковий ревізор-інспектор на підставі окремого доручення прокуратури, наказу ДПІ в м. Ірпені з урахуванням вимог п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»проводила перевірку щодо законності дій посадових осіб ДП МО України «Укроборонпостачальник»при закупці товару у ТОВ «Спецбудмонтаж». В ході перевірки встановлено, що 30.03.2004 року ПВТЗП «Купава»поставило ТОВ «Спецбудмонтаж», згідно товарної та податкової накладної № 11, регулятори тиску газу на загальну суму 2875512 грн. (в т.ч. ПДВ 479252 грн.) Після чого, ТОВ «Укроборонпостачальник», яке в подальшому 31.03.2004 року передав ТОВ «Спецбудмонтаж»на відповідальне зберігання регулятори тиску газу, а ТОВ «Спецбудмонтаж»відразу передав зазначене майно на відповідальне зберігання ПВТЗП «Купава».
Враховуючи викладені обставини, встановлені судом в ході розгляду спору, твердження позивача про виправдовувальний вирок щодо Коляди О.О. спростовані, звільнення від покарання у зв'язку з амністією застосовується до винної особи.
Як вбачається з вироку в кримінальній справі, обставини, що мають значення для вирішення спору встановлені щодо факту перерахування в подальшому ТОВ «Спецбудмонтаж»на розрахунковий рахунок ПВТЗП «Купава»грошових коштів в сумі 9000 тис. грн. та 5000 тис. грн. за придбані товари, а саме спірні регулятори тиску, всього на 14000 тис. грн.
Вина підсудної Коляди О.О. підтверджується показами свідка Котовської А.І., яка працювала на посаді першого заступника голови правління БК «УкрАзіаБуд». Крім того, 03.07.2006 року до ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва ДПІ в м. Ірпені направлено лист щодо необхідності проведення зустрічної перевірки БК «УкрАзіяБуд»з питань взаємовідносин з ПВТЗП «Купава», на висвітленням ряду питань. Листом від 04.10.2006 року № 8955/7/23-321 ДПІ у Святошинському районі м. Києва повідомила, що проведення зустрічної перевірки не є можливим оскільки, листом від 07.09.2006 року № 7426/7/23/321 за підписом першого заступника Голови правління БК «УкрАзіаБуд», БК «УкрАзіяБуд»повідомила, що фінансово-господарських взаємовідносин у березні 2004 року та взагалі Будівельна Корпорація з ПВТЗП «Купава»не мала.
ТОВ «Спецбудмонтаж»було відпущено регулятори тиску до БК «УкрАзіаБуд»на суму 2875 512 грн., що підтверджується показами свідка Віленкіна Л.Р., як зазначено свідком вказана операція відображена у бухгалтерському та податковому обліку, спірний товар в свою чергу було придбано ТОВ «Спецбудмонтаж»у ПВТЗП «Купава».
Таким чином, суд дійшов висновку, що при здійсненні позапланової невиїзної податкової перевірки був проведений вірний аналіз фінансово-господарської операції по поставці регуляторів тиску ПВТЗП «Купава»ТОВ «Спецбудмонтаж», обґрунтовано складено за результатами перевірки акт № 659/22-0/13699527 та винесено податкові повідомлення - рішення № 0000682310/0/7261, №0000672310/0/7262 від 06.06.2006 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані та не доведені, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя
судді Подоляк Ю.В.
Євграфова Є.П.