13.05.2009 Справа № 27/46
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Павловського П.П.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.
при секретарі судового засідання Марунич Н.В.
за участю представників:
від позивача: Шишлаков Б.П., довіреність №2743 від 19.02.09, нач. юр. відділу;
Представник відповідача у судове засідання не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” - “Верхньодніпровськтеплоенерго”, місто Верхньодні-провськ, Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 4 липня 2007 року у справі №27/46;
за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, місто Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області;
до Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” - “Верхньодніпровськтеплоенерго”, місто Верхньо-дніпровськ, Дніпропетровської області;
про звернення стягнення на активи боржника.
Позивач, Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить з урахуванням уточнень до позовної заяви, звернути стягнення на активи боржника відповідача дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” - “Верхньодні-провськтеплоенерго”, Дніпропетровської області у розмірі 976868,42 гривень в тому числі:
491567,81 гривень - основний платіж;
444301,83 гривень - штрафні санкції;
29393,78 гривень - пеня та 11605 гривень відсотки за користування кредитами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума є податковим боргом, який виник внаслідок подання відповідачем платником податків розрахунків з податку на додану вартість до Верхньодніпровської ОДПІ, та нарахуванням штрафних санкцій, пеня, відсотків за користування кредитами за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань.
Постановою господарського суду у справі №27/46 від 4 квітня 2006 року (суддя Татарчук В.О.) позовні вимоги задоволені повністю.
Звернуто стягнення на активи відповідача в розмірі 709173,96 гривень.
В іншій частині відмовлено.
Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з того, що
зазначений податковий борг по основному платежу виник у зв'язку з самостійним декларуванням відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за періоди січня - серпня, жовтня - грудня 2005 року.
Тому факт наявності податкового боргу відповідача, був підставою для задоволення господарським судом позову у вказаній частині.
Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що вона винесена з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні постанови неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те, що господарський суд прийняв постанову про стягнення на активи, в тому числі майно підприємства, яке згідно статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу.
Майно відповідача, ДП “ОКП “Дніпротеплоенерго” -“Верхньодні-провськтеплоенерго” належить до спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області та входить до цілісного майнового комплексу і забезпечує надання послуг з теплопостачання споживачам.
На апеляційну скаргу позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необґрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.
Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що згідно з довідки позивача, податковий борг відповідача з податку на додану вартість станом на 17 лютого 2006 року складав 774056,6 гривень, в тому числі:
321505,96 гривень, податкові зобов'язання;
414838 гривень, штрафні санкції;
37632,1 гривень, пеня;
Зазначений податковий борг по основному платежу виник у зв'язку з самостійним декларуванням відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за періоди січня - серпня, жовтня -грудня 2005 року.
Причиною виникнення застосування штрафних санкцій, була несвоєчасна сплата відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що стало підставою для прийняття позивачем податкових повідомлень-рішень.
Господарський суд задовольнив позовні вимоги частково.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про звернення стягнення на активи відповідача, посилаючись на те, що як зазначалось вище, відповідач самостійно задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість за спірні періоди.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, судом було встановлено факт наявності податкового боргу відповідача, що є підставою для задоволення позову у вказаній частині.
Відповідно до підпункту 3.1.1, пункту 3.1, статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Стосовно відмови господарським судом в задоволені позовних вимог про звернення стягнення на активи у сумі 64882 гривень податкового боргу, яка складається з:
22500 гривень, основного боргу;
4670 гривень, штрафних санкцій;
37632,1 гривень, пені та 80 гривень які не обґрунтовані позивачем належним чином,
то у судовому засіданні знайшло своє підтвердження надання копій платіжних доручень відповідачем про сплату податку на додану вартість на суму 22500 гривень, основного боргу.
Тому судова колегія вважає правомірною відмову господарським судом у вказаній частині позовних вимог.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд ,-
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства “Дніпротеплоенерго” - “Верхньодніпровськтеплоенерго”, місто Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 4 липня 2006 року у справі №27/46, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий П.П. Павловський
Судді В.В. Швець
О. В. Чус
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Чабаненко