Запорізької області
03.11.08 Справа № 24/325д/06-13/245д/08-22/135д/08
Скиданова Ю.О.
за позовом: Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса 108)
відповідач 1: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №5”, (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 13-А)
відповідач 2: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
про визнання договору недійсним
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники:
від позивача: Коваленко Ю.М., довіреність № 45 від 01.01.2008р.
Наденко Ю.М., довіреність № 655 від 07.07.2008р.
від відповідача 1: Петрова Л.І., довіреність б/н від 09.05.2008р.
від відповідача 2: Петрова Л.І., довіреність № 01-17/780 від 18.05.2007р.
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору від 25.07.2005 р. укладеного між комунальним підприємством “Виробниче ремонтне-експлуатаційне об'єднання № 5 та державним підприємством “Придніпровська залізниця”.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. № 1148 від 01.08.2008р. справу передано на розгляд судді Скидановій Ю.О.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.08.2008р. справу прийнято до розгляду та присвоєно № 24/325д/06-13/245д/08-22/135д/08, судове засідання призначено на 28.08.2008р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду спору по суті.
Ухвалами господарського суду Запорізької області від 28.08.2008 р. та 22.10.2008р. розгляд справи відкладався до 22.10.2008р. та 03.11.2008р.
03.11.2008р. в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).
Судове засідання проводилося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за письмовим клопотанням представників сторін.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 215 ЦК України. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, суду пояснив наступне. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2005р.по справі № 9/132 Придніпровська залізниця була зобов'язана укласти з Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 5” договір на фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж на 156000,00грн в редакції позивача. 25.07.2005р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишив зазначене рішення без змін. 11.10.2005р. Вищий господарський суд України також залишив касаційну скаргу Придніпровської залізниці без задоволення. Вважає зазначений Договір недійсним з наступних підстав. По-перше, спірний договір був укладений в редакції відповідача не на підставі вільного волевиявлення сторін, всупереч волі позивача - Придніпровської залізниці. По-друге, оскаржуваний акт не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ст. 4-2 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", яка передбачає що видатки, пов'язані з капітальним ремонтом житлового фонду, що передаються у комунальну власність, відшкодовуються з бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об'єктів. При цьому обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об'єктів. Тобто передбачаються видатки саме на капітальний ремонт житлового фонду, а не на якісь інші витрати. Благоустрій та відновлення електричних мереж не є капітальним ремонтом житлового фонду, тому ДП Придніпровська залізниця не зобов'язана фінансувати ці витрати. Відповідно до п.5 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", затвердженого постановою КМУ від 06.11.1995 №891, комісія з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність визначає технічний стан житлового будинку відповідно до правил оцінки фізичного зносу житлових будинків. За результатами обстеження житлового будинку складається дефектний акт, на підставі якого готується кошторисна документація про обсяги витрат. Однак відсутні будь-які рішення відповідної комісії. Єдиними документами, що підписані комісією - це акти прийому-передачі житлових будинків відомчого житлового фонду ДП Придніпровська залізниця, які були затвердженні Рішенням № 53/5 від 28.02.2002 року. В п.2.3. Рішення та п. 3 Додатку до Рішення Запорізької міської ради від 28.01.2002 № 53/2 (в редакції рішення від 30.06.2004 № 238/6) йдеться мова про фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж переданого житлового фонду. Однак, перелік житлових будинків, електричні мережі яких підлягають відновленню, в рішенні не наводиться; посилання на будь-які інші рішення Запорізької міської ради відсутні. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та визнати недійсним договір на фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж на 156 000,00грн, укладений 25 липня 2005 року на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2005 року по справі № 9/132 між Державним підприємством Придніпровська залізниця та Комунальним підприємством „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 5".
Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив. В письмових поясненнях зазначив, що виконавчим комітетом Запорізької міської ради відповідно до Закону України “Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності” № 147 від 03.03.1998р. та Положення “Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував в повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995р., виконавчим комітетом Запорізької міської ради були прийняті рішення: № 53/5 від 28. 02. 2002р. “Про затвердження актів приймання-передачі житлових будинків від Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, № 296/5 від 30. 09. 2002р. “Про внесення мін і доповнень до Рішення № 53/5 від 28.02.2002р.”, № 238/6 від 30. 06. 2004р. “Про внесення змін і доповнень до Рішень № 53/5 від 28. 02. 02 р. та №296/5 від 30. 09. 02 р.”. Згідно з Рішеннями відповідачу передавались у повне господарське відання від позивача жилі будинки. В свою чергу позивача було зобов'язано здійснити фінансування витрат відповідача на благоустрій та відновлення електричних мереж переданого житлового фонду у сумі 156000,00грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №18/222-06 від 13.07.2006р. за позовом КП “ВРЕЖО №5” до КП “Придніпровська залізниця” стягнуто з ДП “Придніпровська залізниця” на користь КП “ВРЕЖО № 5” суму основного боргу за договором “Про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій жилого фонду” б/н від 25.07.2005р. у розмірі 156000,00грн., що є доказом правомірності договору. В 2006 році позивачем грошове зобов'язання за спірним договором виконано у повному обсязі, тому на підставі ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання за спірним договором припинено виконанням позивача і прийняттям виконання КП “ВРЕЖО №5”. Просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, в судовому засіданні підтримав пояснення надані представником відповідача 1.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив:
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Також недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2005р. у справі № 9/132 задоволено позовні вимоги КП “ВРЕЖО №5” (далі відповідач) до ДП “Придніпровська залізниця” (далі позивач) та зобов'язано останнього укласти з КП “ВРЕЖО №5” договір про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду в редакції КП “ВРЕЖО №5” .
25.07.2005р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, яке залишено без змін постановою ВГСУ від 11.10.2005р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2005р. у справі № 9/132 залишено без змін.
Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладання відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №18/222-06 від 13.07.2006р. з позивача стягнуто борг за договором про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду від 25.07.2005р. у сумі 156000,00грн.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача на теперішній час позивачем грошове зобов'язання по спірному Договору виконане в повному обсязі.
Таким чином, оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2005р. у справі № 9/132 позивача зобов'язано укласти договір про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду саме в редакції КП “ВРЕЖО №5” то суд дійшов висновку, що укладений на виконання рішення суду договір не може бути визнано недійсним, оскільки при прийнятті вищевказаного рішення судом було перевірено всі обставини справи. З заявою про перегляд рішення за нововиявленними обставинами сторони до суду не звертались.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що спірний договір не суперечить чинному законодавству, оскільки його зміст затверджено рішенням суду та зобов'язання сторонами виконані, а тому позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного Договору, є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В позові відмовити
Рішення господарського суду набирає законної вили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 25.11.2008р.
Суддя Ю.О. Скиданова