Кіровоградської області
"08" травня 2009 р.
Справа № 14/278(16/166)
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 14/278(16/166)
за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ, м. Світловодськ Кіровоградської області
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Об'єднання Дніпроенергобудпром” (далі по тексту - ЗАТ), м. Світловодськ Кіровоградської області
про стягнення 94 978,24 грн.
Секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.
Представники :
Від позивача - участі не брав
Від відповідача - участі не брав
Подано позов про стягнення з ЗАТ “Об'єднання Дніпроенергобудпром” 94 978,24 грн. заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2006 р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 94 978,24 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р. постанову господарського суду Кіровоградської області у даній справі залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2008 р. постанову господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2008 р. справу прийнято до розгляду суддею Колодій С.Б. та зобов'язано сторін обґрунтувати правомірність визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з урахуванням пункту 6.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, обґрунтування заявлених позовних вимог та можливих заперечень на позов з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2008 р.
Представник позивача позов підтримав повністю, подавши при цьому додаткові обґрунтування заявлених вимог та копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №1408\09-12 від 03.04.2009 р. стосовно правомірності визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з урахуванням пункту 6.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1, зареєстрованої в Мін'юсті України 16.01.2004 р. №04\866 (далі по тексту - Інструкція).
08.05.2009 р. представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні без участі представника управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ.
Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі, будь-яких додаткових заперечень до позову з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.03.2008 р. суду не подав.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в попередньому судовому засіданні, господарський суд, -
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. №8-2 та зареєстрованого в Мін'юсті України 21.05.2002 р. за №442\6730 з наступними змінами, управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ є органом Фонду із статусом юридичної особи, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах міста.
Згідно статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Збір до Пенсійного фонду є встановленим державою обов'язковим платежем, визначеним Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-”з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
На підставі пунктів “б”-”з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, працівникам відповідача сплачувались пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до частини 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пункту 6 Інструкції підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування коштів Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій визначається з урахуванням розміру пенсій, призначених відповідно до положень статей 27,28 Закону, та підвищення, проведеного відповідно до статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно частини 3 статті 42 цього Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до статті 28 Закону. Перерахунок пенсій провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі пункту 6.4 Інструкції направляв відповідачу повідомлення та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, переліченим в розрахунках за період з 01.01.2006 р. по 01.05.2006 р. в сумі 94 394,27 грн.(т.1. а.с. 12-20).
З пояснень позивача вбачається, що витрати на виплату та доставку пенсій в сумі 94 394,27 грн. складаються з боргу підприємства за 2006 рік в розмірі 38 061,38 грн. та додаткової суми за 2005 рік в розмірі 56 332,89 грн., яка виникла в зв'язку зі збільшенням чисельності осіб, які набули права на призначення пільгової пенсії, та в зв'язку з тим, що згідно Закону України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік”, Закону України “Про внесення змін до деяких законів України” та Постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію частини 2 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” протягом 2005 року неодноразово змінювався прожитковий мінімум, що призвело до збільшення основного розміру пенсії, та як наслідок збільшенню розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню підприємством.
Факту виникнення додаткової суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в 2005 році в зв'язку з збільшенням чисельності осіб на підприємстві, які набули права на призначення пільгових пенсій та збільшення основного розміру пенсій з причин зміни розміру прожиткового мінімуму в 2005 році відповідач не заперечив.
Згідно підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції підприємство щомісячно до 25 числа зобов'язане вносити до Фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідач не надав суду доказів сплати суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період.
Відповідно до пункту 6.6. Інструкції додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
За інформацією Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградської області від 03.04.2009 р. до таких доплат належать надбавки на утримання непрацездатних членів сім'ї, підвищення за особливі заслуги перед Україною, надбавки згідно із Законом України “Про донорство крові та її компонентів”, збільшення розміру пенсії, передбаченого Законом України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”, додаткові пенсії, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підвищення відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суми державної допомоги згідно з Законом України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”.
Будь-яких доказів збільшення суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в зв'язку здійсненням доплат в 2005 році, пов'язаних з виконанням вищезазначених Законів сторони суду не надали, отже підстави для застосування пункту 6.6 Інструкції в даному випадку відсутні.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено право органів Пенсійного фонду на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Недотримання позивачем, передбаченого пунктом 6.4 Інструкції строку направлення повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки несвоєчасне направлення повідомлення не позбавляє платника обов'язку покривати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Керуючись статтями 94, 160, 162, 163, 254, пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Об'єднання Дніпроенергобудпром” (27500, м. Світловодськ, вул. Молодіжна,63, ідентифікаційний код 14276579, п/р 260091186 в Світловодському відділенні відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль") на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодськ (27500, м. Світловодськ, вул. Леніна, 96, п/р 256053121233 в ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 323475, код 20650208) 94 978,24 грн. заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя