79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
04.10.06 Справа № 2/18-92А
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Болехівській І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) “Гілея”від 10.05.2006 року № 128
на постанову Господарського суду Волинської області від 25.04.2006р.
у справі № 2/18-92А
за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області (далі Ковельська МДПІ), м. Ковель Волинської області
до відповідачів 1. ТзОВ “Гілея”, м. Ковель Волинської області
2. Приватного підприємства (далі ПП) “Меконг”, м. Кіровоград
про визнання недійсним договору № 7/12Р від 07.12.2004р. та застосування наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України
за участю представників:
від позивача - Виш А.А. -головний державний податковий інспектор юридичного сектору;
від відповідача 1 -не з'явився;
від відповідача 2 -не з'явився.
Постановою Господарського суду Волинської області від 25.04.2006р. у справі № 2/18-92А, суддя Черняк Л.О., позов задоволено повністю, визнано недійсним договір № 7/12Р від 07.12.2004р. про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладений між ТзОВ “Гілея”та ПП “Меконг”; стягнуто з ПП “Меконг”на користь ТзОВ “Гілея”13210 грн., одержаних за угодою; стягнуто з ТзОВ “Гілея” в доход держави 13210 грн.
Постанова суду мотивована нормами п.1 ст. 72 КАС України, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 13.04.1997 року № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.78р. №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, а також тим зокрема, що докази у справі свідчать про повне виконання сторонами умов договору № 7/12Р від 07.12.2004р.; умисел на укладення протиправної угоди був тільки у ПП „Меконг”.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТзОВ „Гілея” подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Господарського суду Волинської області від 25.04.2006р. у справі № 2/18-92А за позовом Ковельської МДПІ до ТзОВ „Гілея” та ПП „Меконг” про визнання недійсним договору № 7/12Р від 07.12.2004р. та застосування наслідків, передбачених ст.208 Господарського кодексу України скасувати, оскільки вважає що дана постанова є необгрунтованою та такою, що винесена з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач просить залишити в силі постанову Господарського суду Волинської області від 25.04.2006р. у справі № 2/18-92А, а в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ „Гілея” відмовити, оскільки вважає що дана постанова суду є законною, винесена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Між ТзОВ "Гілея" (замовник) та ПП "Меконг" (виконавець) 07.12.2004р. було укладено договір №7/12Р про надання інформаційно-консультаційних послуг по обслуговуванню господарської діяльності замовника, які замовник приймає і зобов'язується оплачувати на умовах даного договору (а.с.9, 10). Розмір винагороди виконавця складає 13210 грн. Згідно акту передачі-приймання наданих послуг від 30.12.2004р. загальна вартість наданих виконавцем послуг складає 11008,33 грн., крім цього ПДВ 20 %, що становить 2201,67 грн. Всього надано послуг на суму 13210 грн. (а.с.11). Платіжним дорученням № 5415 від 23.12.2004р. товариством «Плея»перераховано підприємству «Меконг»13210грн., в т. ч. ПДВ 2201,67 грн. (а.с.13).
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.07.2004р. скасовано державну реєстрацію ПП "Меконг". Згідно листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.02.2006р. № 888 рішення суду набрало законної сили 21.08.2004р. та не оскаржувалося в апеляційному порядку.
Рішенням суду встановлено, що ПП «Меконг»було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому (свідоцтво про державну реєстрацію № 07924-ПП-1 від 07.06.2002р.). Згідно статутних документів місцезнаходженням ПП «Меконг»є м. Кіровоград, вул. Кропивницького, 80, кв. 100. Відповідно із змінами до статуту підприємства засновником його та власником майна є Смірнов Дмитро Сергійович, який проживає в м. Кіровограді по вул. Кропивницького, 80, кв. 100. Зазначені зміни зареєстровані 17.11.2003р. реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому.
Смірнов Д. С. наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мав, документів фінансової звітності не підписував, податкову звітність до Кіровоградської ОДПІ не подавав, тобто самостійно з власної ініціативи ніяких дій з перетворення установи ПП 'Меконг" не здійснював (а.с.41).
При винесені ухвали у цій справі апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у наступному.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно акту № 101 від 15.09.2004р. Кіровоградської ОДПІ свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 15238915, видане платнику ПП «Меконг», анульовано 21.07.2004р., з реєстру платників ПДВ підприємство виключене 17.09.2004р. (а.с.30).
Таким чином, договір № 7/12Р від 07.12.2004р. (а.с.9, 10), акт передачі-приймання наданих послуг від 30.12.2004р. (а.с.11), платіжне доручення № 5415 від 23.12.2004 р. (а.с.13) свідчать про те, що між сторонами (по документах) фінансово-господарська операція відбулася після скасування державної реєстрації ПП «Меконг»за рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.07.2004 р. (набрало чинності 21.08.2004р.).
Отже, на стороні виконавця діяла особа, яка не мала повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів.
Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 13.04.1997 року № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Виходячи із змісту згаданої норми Закону у підприємства „Меконг" з продажу послуг на суму 13210 грн. виникло податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 2201,67грн. у січні 2004р., а згідно акту № 101 від 15.09.2004р. платник не подає в податкову інспекцію податкову звітність з 30.10.2002р. (а.с.30).
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Стаття 208 ГКУ передбачає застосування різних наслідків в залежності від наявності наміру в однієї чи двох сторін по угоді. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Пленум Верховного суду України в п. 6 постанови від 28.04.78р. №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” роз'яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.
Головне управління статистики у Кіровоградській області повідомило, що станом 24.02.2006р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться ПП «Меконг»(повідомлення від 24.02.2006 р. № 14-866) (а.с.97).
Наведені докази у справі свідчать про повне виконання сторонами умов договору № 7/12р від 07.12.2004р.
Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у тому, що оскільки умисел на укладання протиправної угоди був тільки у ПП «Меконг», то відповідно до статті 208 ГК України одержані грошові кошти необхідно стягнути з цього підприємства на користь ТзОВ „Гілея”, а з ТзОВ „Гілея” на користь держави слід стягнути вартість отриманих послуг в сумі 13210 грн.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:
1. Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
2. Державне мито за розгляд апеляційної скарги покласти на ТзОВ „Гілея”.
Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.