19.12.08 р. Справа № 1/161
за позовом: Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”
(Донецька дирекція) м. Донецьк
до відповідача: Державного підприємства “Селидіввугілля” м. Селидове
про заміну сторони у виконавчому провадженні
Головуючий суддя З.П. Азарова
Суддя О.В. Овсяннікова
Суддя Н.М. Дучал
Від позивача: Калантай М.А.- представник
Від заявника: Осадчий М.М. - представник, Зима Д.Л.- представник.
Від відповідача: Сорока С.С. - представник
Від ВДВС Селидівського міського управління юстиції: Манойло О.В. -представник
Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-промислова компанія” звернулось з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
В обґрунтування заяви заявник посилається на договір про відступлення права вимоги, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-промислова компанія” з Акціонерним комерційним агропромисловим банком “Україна” 16.07.2008р.
Відповідач - Державне підприємство “Селидіввугілля” заперечує проти задоволення такої заяви, оскільки вважає, що на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України заміну сторони можливо здійснювати внаслідок реорганізації. Договір відступлення права вимоги не є підставою для задоволення заяви, оскільки банк не є кредитором, він свої права реалізував, пред'явивши позов.
Акціонерний комерційний агропромисловий банк “Україна” в судові засідання не з'явився, пояснення не надав, тому розгляд заяви був відкладений.
02.12.2008р. до суду надійшла заява Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про заміну сторони у виконавчому провадженні з посиланням на договір про відступлення права вимоги від 16.07.2008р., укладений Акціонерним комерційним агропромисловим банком “Україна” з Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-промислова компанія”.
Ухвалою від 04.12.2008р. вказана заява прийнята до розгляду і її розгляд об'єднаний з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-промислова компанія”.
Акціонерний комерційний агропромисловий банк “Україна” надав пояснення, в яких вважає, що договір відступлення права вимоги укладений відповідно до Постанови Національного банку України від 29.06.2001р. № 249 “Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій та ліквідацію акціонерного агропромислового банку “Україна”, Законів України “Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” від 07.03.2002р. № 3097-ІІІ зі змінами і доповненнями внесеними Законом України від 03.06.2004р. № 1746-ІV, “Про продовження процедури ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” № 779-V від 20.03.2007р. Укладався договір ліквідатором банку, якому надано право здійснювати продаж (відступлення) вимог банку.
Заявник надав додаткові пояснення.
Відповідач просить відмовити в задоволенні заяв на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник та Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції обґрунтовують подані заяви укладеним договором про відступлення права вимоги та статтями 512-514 Цивільного кодексу України.
Розглянувши заяви, додаткові докази, пояснення представників сторін, заявника, представника Відділу державної виконавчої служби, господарський суд встановив, що рішенням від 22.06.2004р. були частково задоволені позовні вимоги Акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна” м. Київ в особі Донецької обласної дирекції до Державного підприємства “Селидіввугілля” про звернення стягнення на заставлене майно на суму 29 223 000 грн. 00 коп. На виконання рішення 05.07.2004р. були видані накази, які пред'явлені у виконавчу службу Селидівського міського управління юстиції. На підставі наказів відкрито виконавче провадження.
У зв'язку з реорганізацією вугільної промисловості ухвалою від 11.05.2005р. здійснена заміна боржника у виконавчому провадженні на Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія”, а ухвалою від 08.11.2005р. компанія була замінена правонаступником Державним підприємством “Селидіввугілля”.
16.07.2008р. Акціонерний комерційний агропромисловий банк “Україна” в особі ліквідатора уклав договір з Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-промислова компанія” в особі директора про відступлення права вимоги, згідно з яким передані права, що виникли у правовідносинах банку з Державним підприємством “Селидіввугілля” за кредитним договором № 3 від 29.06.1998р., договором застави № 3 від 29.06.1998р., векселем № 66335418178566, які підтверджені рішеннями господарського суду Донецької області від 27.11.2001р., 20.08.2002р., 23.06.2003р., 26.03.2004р., 22.06.2004р.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору новий кредитор (заявник) за відступлення права вимоги сплатив банку 638 100 грн. 00 коп. платіжним дорученням № 80 від 06.08.2008р. і вважає, що став правонаступником у правовідносинах відповідно до статей 512-514 Цивільного кодексу України та згідно статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” звернувся з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції також вважає, що є підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.
Між тим стаття 512 вказаного кодексу передбачає заміну кредитора у зобов'язанні внаслідок правочину і на підставі Закону. Чинне законодавство не обмежує права кредитора щодо вибору часу здійснення відступлення вимоги іншій особі. Кредитор має право уступити свою вимогу до прийняття судом рішення. У справі, що розглядається, рішення судом було прийнято 27.11.2004р. Після видачі наказу на виконання рішення банк набув статусу стягувача, а не кредитора. Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, в той час як відносини, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, не мають характеру цивільно-правових у розумінні частини першої статті 1 Цивільного кодексу України. Управленою стороною в цих відносинах виступає не кредитор, а стягувач.
Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставі та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”. Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України допускає заміну сторони у разі вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду право- відношенні, але винятково з тієї підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації. Заміна внаслідок відступлення права вимоги не допускається. Така позиція викладена у постанові Верховного суду України за справою № 6/408 від 05.10.2004р. та листі Вищого господарського суду України від 18.03.2008р. № 01-8/164.
Крім того, стаття 11 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.
Тобто при розгляді такої заяви суд повинен встановити факт правонаступництва та керуватися статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Таким чином, вказана стаття наводить єдину підставу правонаступництва - внаслідок реорганізації підприємства чи організації.
Вважаючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-промислова компанія” та Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції.
Не приймаються до уваги посилання заявника та позивача на виключне право ліквідатора банку вчиняти дії, передбачені чинним законодавством щодо продажу або уступку права вимоги, оскільки суд не аналізує правомірність дій ліквідатора і не розглядає законність укладеного договору. Суд розглядає заяву про заміну сторони керуючись процесуальними нормами, викладеними у Господарському процесуальному кодексі України, і визначає момент переходу прав до правонаступника. Стаття 25 вказаного кодексу допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з тієї підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства чи організації.
Заявник в додаткових поясненнях посилається на постанову Вищого господарського суду України по справі № 8/136 від 19.07.2006р., однак вказане посилання не приймається до уваги, оскільки предметом вказаної справи є визнання недійсним договору відступлення права вимоги, який укладений до порушення виконавчого провадження, а не заміна сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, господарський суд -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-промислова компанія” та заяви Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Суддя Азарова З.П.
Суддя О.В. Овсяннікова
Суддя Н.М. Дучал