Суддя - доповідач Юрченко В.П.
Суддя - доповідач 1-ї інстанції Островська О.П.
Україна
13 січня 2009 року справа № 2-а-22064/08/1270
Приміщення суду за адресою: м. Донецьк, проспект Шевченко, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого:
Юрченко В.П.
суддів
Василенко Л.А., Лях О.П.
при секретарі
Шептульовій С.Ю.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
28 жовтня 2008 року
по справі за позовом
№ 2-а-22064/08 ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області
про
визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У вересні 2008 року позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року позов було задоволено. Визнано дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1по інвалідності незаконними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1основну і додаткову пенсію відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.01.2007 року.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач отримує пенсію як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має третю групу інвалідності та перебуває на обліку у відповідача.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області подало апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати і відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Управління правильно та правомірно здійснювало розрахунок пенсії позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету».
Позивач надав до суду заперечення на апеляційну скаргу та просив розглядати справу без його участі.
Відповідач до апеляційного суду не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, заявник скарги вказує на порушення норм матеріального права, вважає, що розрахунок пенсії повинен здійснюватись у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розділ 8 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на місяць згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.
Нормою зазначеної статті Закону визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам ІІІ групи - 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Відповідно до частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Згідно частини четвертої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Колегія суддів зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19, 91 грн., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1, колегія суддів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р., згідно статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону України (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановлених відповідними Законами про Державні бюджети.
Позиція Управління ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-якою із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Колегія суддів не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначений пунктами 2-4 ст.9 КАС України.
Суд першої інстанції правомірно визнав неправомірними дії щодо виплати пенсії з інвалідності в розмірі встановленому Законом та зобов'язав здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язав здійснити перерахунок пенсії згідно вимог Закону.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст.206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року по справі № 2-а-22064/08 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її у повному обсязі.
Судді Л.А. Василенко
О.П. Лях