Справа № 2-1359/2006, 2-1145/2007, 2-52/2008р.
Іменем України
18 листопада 2008 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - Якимець Т.Є.
при секретарях - Пестовій О.О., Бокатюк Ю.В.
з участю адвоката - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_2до юридичної особи житлово-будівельного кооперативу № 90/89, державного органу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, за участю третьої особи фізичної особи ОСОБА_3, про визнання права власності та за зустрічним позовом фізичної особи ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2, державного органу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, юридичної особи житлово-будівельного кооперативу № 90/89 про визнання права власності,
встановив:
ОСОБА_2. звернувся в суд з позовом до житлово-будівельного кооперативу № 90/89, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності.
ОСОБА_3. звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2., виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, житлово-будівельного кооперативу № 90/89 про визнання права власності.
В судовому засіданні ОСОБА_2. свої позовні вимоги змінив, зустрічний позов ОСОБА_3. не визнав, дав пояснення, що з 1993 року він є членом кооперативу ЖБК № 90/89. 17.07.1998 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3.. На підставі рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу ( протокол № 52 від 03.07.1998 року), затвердженого рішенням Кременчуцького міськвиконкому № 1987 від 22.02.1999 року, 22.02.1999 року йому був виданий ордер НОМЕР_1на одну особу на право зайняти житлове приміщення площею 20,1 кв.м по АДРЕСА_1. 04.05.2005 року шлюб між ним та ОСОБА_3. розірваний. За спірну квартиру був сплачений пай в сумі 2135 грн. та ссуда в сумі 840 грн., в тому числі згідно довідки ЖБК № 90/89 за період П квартал 1999 року по 05.06.2005р. , в період зареєстрованого шлюбу, 159 грн. 60 коп.. Прохає суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, припинивши право власності ОСОБА_3. на 7/1000 частки у спільному майні, стягнувши з нього на користь ОСОБА_3. вартість її частки в сумі 1611 грн. 26 коп., визнати ОСОБА_3. втратившою право користування спірним житлом, оскільки вона не проживає в спірній квартирі без поважних причин більше шести місяців, комунальні послуги не сплачує. ОСОБА_3. в зустрічному позові прохає відмовити, оскільки її частка в спільному майні є незначною, квартира є неподільною, спільне володіння і користування спірним житлом є неможливим, припинення частки ОСОБА_3. в спільному майні не завдасть істотної шкоди її інтересам та членів її сім'ї.
Відповідачка вона ж позивачка позовні вимоги ОСОБА_2. не визнала, свої позовні вимоги підтримала, дала пояснення, що дійсно ОСОБА_2. був прийнятий в члени кооперативу до реєстрації шлюбу, йому виділялась квартира меншою площею, а поскільки вони на час виділення квартири проживали сумісно і була можливість отримати квартиру більшою площею, а саме квартиру НОМЕР_1, вони зареєстрували шлюб і 22.02.1999 року отримали ордер на спірну квартиру , за яку спільно з ОСОБА_2. сплатили 159 грн.60 коп., що є їх спільною сумісною власністю. Прохає суд визнати за нею право власності на 27/1000 частини квартири АДРЕСА_1. Вважає, що право на спірне житло вона не втратила, оскільки до народження дитини проживала в спірній квартирі, в даний час проживає в квартирі батьків в м. Комсомольську з малолітньою дитиною, оскільки за станом здоров'я потребує допомоги; іншого житла не має.
Відповідач він же третя особа виконком Кременчуцької міської ради в судове засідання не з'явився, покладаються на розсуд суду, прохають суд розглянути справу і прийняти рішення в відсутність їх представника.
Відповідач представник житлово-будівельного кооперативу № 90/89 вважає за доцільне визнати право власності на спірну квартиру за ОСОБА_2., зобов'язавши його сплатити ОСОБА_3. вартість її частки квартири.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторін, представника житлово-будівельного кооперативу № 90/89, Кременчуцького міськвиконкому, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2. та ОСОБА_3. підлягають частковому задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу (протокол № 52 від 03.07.1998 року), затвердженого рішенням Кременчуцького міськвиконкому № 1987 від 22.02.1999 року, ОСОБА_2. - члену ЖБК № 99/89 22.02.1999 року був виданий ордер НОМЕР_1на одну особу на право зайняти житлове приміщення площею 20,1 кв.м по АДРЕСА_1.
З 17.07.98 р. по 04.05.2005 р. ОСОБА_2. перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3.
Згідно довідок ЖБК 90/89 за квартиру АДРЕСА_1 внесені пайові внески в сумі 2135 грн., осуда - 840 грн., загальна вартість квартири 11544 грн.,в тому числі за період з 17.07.98 р. по 04.05.2005 року - 159 грн.60 коп., що підтверджується довідками ЖБК № 395 від 09.11.2005 р. /а.с.5/ , /а.с.10/, та наявними квитанціями (а.с.117- 124), тобто ОСОБА_2. сплачено 2815 грн.40 коп., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. - 159 грн. 60 коп..
Із листа Полтавської обласної державної адміністрації № Б-01/570 від 20.03.1998 року вбачається, що протягом 1997 року на прохання кооперативу і міськвиконкому про надання допомоги в сумі 700 тис.грн. для закінчення будівництва будинку АДРЕСА_1обласною держадміністрацією було виділено 50 тис.грн. і державою, на звернення адміністрації, надано допомогу в сумі 664 тис.грн.. Тим самим було повністю задоволено прохання для надання допомоги всім членам кооперативу № 90/89.
Згідно зведеної відомості по ЖБК 90/89 вартість квартири АДРЕСА_1 з урахуванням коефіцієнта етажності складає 11544 грн..
Відповідно до ч.2 ст.49 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу
'розмір паю особи, що вступає в житлово-будівельний кооператив, що має житловий будинок, побудований з залученням коштів державного бюджета, визначається виходячи із кошторисної вартості будівництва будинку.'
Згідно п.п.”а, б, и” ст. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року „Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи” „пай, внесений подружжям у ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах”, „внесений одним із подружжя до вступу в шлюб пай є його особистим майном. При поділі квартири на цю суму може бути збільшена його частка в паєнагромадженні”, „до повної сплати пайового внеску за квартиру суд вирішує питання про право на частку в паєнагромадженні, а після завершення сплати - про право на частку в праві власності на квартиру залежно від належної особі частки в паєнагромадженні”.
Із довідки ЖБК 90/89 від 06.11.2008 року вбачається, що пай за квартиру АДРЕСА_1 виплачений повністю /а.с.69/.
Суд вважає, що при визначенні частки в праві власності на квартиру АДРЕСА_1необхідно виходити із кошторисної вартості квартири 11544 грн.; паєнагромадження в сумі 159 грн.60 коп. є спільною сумісною власністю ОСОБА_3. та ОСОБА_2., паєнагромадження в сумі 11384 грн.40 коп є особистим майном ОСОБА_2., оскільки державна допомога була надана членам кооперативу в 1997 році, а тому розмір паєнагромаджень ОСОБА_2. складає 11464 грн. 20 коп. (11544 грн. - 79 грн.80 коп.) , ОСОБА_3. - 79 грн. 80 коп..
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № М-282-08 при вартості паєнагромаджень 2975 грн. частина паєнагромаджень ОСОБА_2. складає 27/1000, ринковою вартістю 223965 грн.14 коп., ОСОБА_3. - 973/1000 грн., ринковою вартістю 6214 грн.86 коп.. При кошторисній вартості спірної квартири 11544 грн. 00 коп. частина паєнагромаджень ОСОБА_2. складає 993/1000, ринковою вартістю 228568 грн.74 коп., ОСОБА_3. - 7/1000, ринковою вартістю 1611 грн. 26 коп..
Відповідно до ст.365 ЦК України „право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї”
Суд вважає, що дійсно частка ОСОБА_3. в праві власності на спірне житло є незначною, спірна квартира є неподільною, можливість спільного володіння і користування майном залежить від взаємовідносин сторін, але, враховуючи, що припинення права власності ОСОБА_3. на квартиру АДРЕСА_1завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки вона іншого житла не має, на її утриманні знаходиться малолітня дитина, 29.11.2007 року народження, незважаючи на внесення ОСОБА_2. на депозитний рахунок суду грошової суми 1611 грн.26 коп.- рівної вартості 7/1000 частки ОСОБА_3., відсутність згоди останньої на її отримання, в позовних вимогах про припинення частки ОСОБА_3. у спільному майні співвласників ОСОБА_2. необхідно відмовити.
Відповідно до ст.317 ЦК України „власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження його майна”.
Суд вважає, що ОСОБА_3. після народження дитини дійсно не проживає на спірній житловій площі з поважних причин, але це не є підставою для визнання її втратившою право користування зазначеним житловим приміщенням, тому ОСОБА_2. в позовних вимогах про визнання ОСОБА_3. втратившою право користування квартироюАДРЕСА_1 необхідно відмовити.
Суд вважає за необхідне визнати право власності на квартируАДРЕСА_1 за ОСОБА_2. на 993/1000 частки, ОСОБА_3. - 7/1000 частки.
Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 317, 365 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 63, 68, 69,70, 71 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 18.09.1987 року „Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи”, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, суд, -
вирішив:
Змінені позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_2до юридичної особи житлово-будівельного кооперативу № 90/89, державного органу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності на квартиру, припинення права власності ОСОБА_3 на квартиру, визнання ОСОБА_3 втратившою право користування квартирою задовольнити частково.
Зустрічні позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_3 до фізичної особи ОСОБА_2, державного органу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, юридичної особи житлово-будівельного кооперативу № 90/89 про визнання права власності на 27/1000 частки квартири АДРЕСА_1задовольнити частково.
Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1за: ОСОБА_2 на 993/1000 частки,
ОСОБА_3 - 7/1000 частки.
В задоволенні позовних вимог про припинення права власності ОСОБА_3 на частку квартири та виплату їй вартості частки в сумі 1611 грн. 26 коп., визнання ОСОБА_3 втратившою право користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: