Справа № 750/10857/13-ц
Провадження № 2/750/108/14
13 січня 2014 року м.Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі : головуючого судді - Логвіної Т.В.,
при секретарі - Вигівській Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства виробничо-торгова фірма «Сіверянка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу,
31.10.2013 року Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка» звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку в сумі 10 374, 90 грн. та судового збору. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі проживають в гуртожитку, що належить ПАТ ВТФ «Сіверянка» на праві приватної власності, при цьому не мають і не мали із підприємством ні трудових, ні договірних відносин і були поселені на підставі Договору про надання місць працівникам ПАТ ЧШФ «Елегант» у гуртожитку ПАТ ВТФ «Сіверянка» від 25.04.1994 року. З 01.11.2010 року Договір від 25.04.1994р. про надання місць працівникам ПАТ «Елегант» у гуртожитку ПАТ ВТФ «Сіверянка» було розірвано за ініціативою ПАТ ЧШФ «Елегант», у зв'язку з чим ПАТ ЧШФ «Елегант» з цього часу не здійснювало оплату за проживання свої працівників в гуртожитку. У зв'язку із розірванням Договору від 25.04.1994р. та припиненням таким чином будь-яких правовідносин між ПАТ ВТФ «Сіверянка» та ПАТ ЧШФ «Елегант», а також у зв'язку з відмовою відповідачів виселятись чи укласти договір найму безпосередньо із підприємством, адміністрацією ПАТ ВТФ «Сіверянка» здійснювалось нарахування за проживання в гуртожитку на підставі Розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22 жовтня 2008 року № 363, яким встановлений граничний розмір плати за проживання в гуртожитках на рівні 120 грн. за одне ліжко-місце на місяць протягом року. З 01.11.2010 року (тобто з моменту розірвання Договору від 25.04.1994р. про надання місць працівникам ПАТ «Елегант» у гуртожитку ПАТ ВТФ «Сіверянка») по серпень 2013 року за відповідачами утворилась заборгованість за проживання в гуртожитку в розмірі 10 374, 90 грн.
В судове засідання сторони не з'явились, до його початку надали до суду заяви з проханням розглянути справу в їх відсутність, представник позивача позов підтримує, представник відповідачів просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі проживають та зареєстровані в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_2, який належить Публічному акціонерному товариству виробничо-торгова фірма «Сіверянка» на праві приватної власності, при цьому не мають і не мали із підприємством ні трудових, ні договірних відносин і були поселені на підставі Договору про надання місць працівникам ПАТ ЧШФ «Елегант» у гуртожитку ПАТ ВТФ «Сіверянка» від 25.04.1994 року.
З 01.11.2010 року Договір від 25.04.1994 року про надання місць працівникам ПАТ «Елегант» у гуртожитку ПАТ ВТФ «Сіверянка» було розірвано за ініціативою ПАТ ЧШФ «Елегант», тому ПАТ ЧШФ «Елегант» з цього часу не здійснювало оплату за проживання своїх працівників в гуртожитку.
Відповідно до п. 2 Примірного положення про гуртожитки, гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 22 жовтня 2008 року № 363 встановлений граничний розмір плати за проживання в гуртожитках на рівні 120 грн. за одне ліжко-місце на місяць протягом року.
Пунктом 3 вказаного Розпорядження визначено, що вартість електроенергії у плату за проживання у гуртожитку не включена і сплачується мешканцями додатково.
ПАТ ВФТ «Сіверянка» за період з 01.11.2010 року по серпень 2013 року нараховувало відповідачам оплату за проживання відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації № 363 від 22.10.2008 року 120 грн. за п'ять ліжко-місць, а також плату за додаткові послуги, а саме: за електроенергію та послуги вахтера, загальна сума до сплати становить 10 374 грн. 90 коп.
В судовому засіданні встановлено, що за означений період відповідачами сплачено позивачу 19 070 грн., що свідчить про відсутність на даний час заборгованості відповідачів перед позивачем, у зв'язку з чим позов необґрунтований за задоволенню не підлягає.
керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя: