Справа № 161/19244/13-к
Провадження № 1-кс/161/4257/13
м. Луцьк 18 листопада 2013 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,
при секретарі Соколовій К.Ю.,
з участю представника скаржника ОСОБА_1,
слідчого Генсіровського Т.В.,
прокурора Стадніка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк скаргу ОСОБА_2 на постанову начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області Генсіровського Т.В. про закриття кримінального провадження,
ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною скаргою. В обґрунтування скарги посилається на те, що 09.07.2013 року Луцьким РВ УМВС України у Волинській області зареєстроване в ЄРДР кримінальне провадження № 42013020130000033 за його заявою щодо привласнення державного майна службовими особами ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем.
12.10.2013 року начальником відділу СУ УМВС України у Волинській області Генсіровським Т.В. винесено постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб ВАТ «Волиньрибгосп» складу кримінального правопорушення. Вищевказану постанову від 21.10.2013 року вважає незаконною, безпідставною та такою, що суперечить завданням кримінального провадження.
Просить скасувати постанову начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області Генсіровського Т.В. про закриття кримінального провадження.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав викладених в скарзі, просив її задовольнити.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні скаргу не визнали, просили відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення представника скаржника, слідчого, прокурора, дослідивши письмові матеріали скарги, приходжу до висновку про відмову в задоволенні скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор,
слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
При розгляді скарги встановлено, що 21 жовтня 2013 року начальником відділу СУ УМВС України у Волинській області Генсіровським Т.В. було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42013020130000033 від 09.07.2013 року (а.с. 4).
В обґрунтування постанови посилається на відсутність в діяннях ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Також при розгляді скарги встановлено, що слідчим вчинено всі необхідні слідчі та процесуальні дії. Та встановлено, що головою правління - генеральним директором ВАТ «Волиньрибгосп» ОСОБА_2 та організованою групою в складі ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 привласнено державні грошові кошти в загальній сумі 420 000 гривень. 07.06.2013 року вказаним особам було повідомлено про підозру.
Таким чином начальником відділу СУ УМВС України у Волинській області Генсіровським Т.В. під час проведення слідчих та процесуальних дій у відповідності до вимог ст. 22 КПК України, встановлено всі фактичні обставини справи. Надано їм належну правову оцінку та винесено оскаржувану постанову у відповідності до вимог ст. 110 КПК України.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що начальник відділу СУ УМВС України у Волинській області Генсіровський Т.В. установивши всі фактичні обставини, на підставі до казів, яким було дано належну правову оцінку, правомірно виніс оскаржувану постанову, яка відповідає вимогам ст. 110 КПК України. А тому за таких обставин, приходжу до висновку відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. 307 КПК України,-
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні скарги на постанову начальника відділу СУ УМВС України у Волинській області Генсіровського Т.В. про закриття кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя В.В. Ковтуненко
Ухвала складена в повному об'ємі
22 листопада 2013 року