15.01.2014
Справа № 482/957/13-ц
Іменем України
15 січня 2014 р. м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Ітріна М.В., при секретарі Андреєвій Ю.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Новоодеської центральної районної лікарні Миколаївської області (далі - районна лікарня), її головного лікаря Коваленка Миколи Миколайовича, комунального закладу «Новоодеський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - комунальний заклад) та його головного лікаря, Новоодеської районної ради Миколаївської області (далі - районна рада) і Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - райдержадміністрація) про визнання недійсним запису у трудовій книжці та зобов'язання внести певний запис, зобов'язання поновити на роботі та виплатити заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу та вчинити певні дії направлені на виплату заборгованості по заробітній платі, -
04 червня 2013 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаними вимогами до відповідачів. На їх обґрунтування посилався на те, що з 1 листопада 2006 р. був прийнятий робітником з комплексного обслуговування будівель та споруд Бузької амбулаторії загальної практики - сімейної медицини на півставки з місячним окладом 375 грн, яка на той час була підпорядкована Бузькій сільській раді.
29 травня 2012 р. при написанні заяви на планову відпустку головний лікар районної лікарні її погодив, але примусив дописати заяву про те, що з подальшим звільненням з роботи.
06 липня 2012 р., тобто після виходу з відпустки, працівниками районної лікарні повідомлено про його звільнення.
26 лютого 2013 р. рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області, яке судом апеляційної інстанції залишено без змін, його вимоги задоволено частково, а саме, визнано наказ головного лікаря районної лікарні від 05.07.2012 р. про звільнення з роботи незаконним та поновлено на роботі, стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 2 846,60 грн та 2 000 грн моральної шкоди.
Проте, районна лікарня відмовляється виконати рішення суду в частині поновлення на роботі в Бузькій амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, яку з 01 січня 2013 р. реорганізовано у комунальний заклад, суб'єктом управління якого є районна рада.
Вважає, що видати наказ про поновлення його на роботі та нарахувати і виплатити заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу у період з 01 січня 2011 р. по 01 січня 2013 р. має комунальний заклад, що підпорядкований районній раді та уповноваженому органу управління - райдержадміністрації.
З посиланням на ці обставини просив - визнати недійсним запис у трудовій книжці про звільнення з роботи та зобов'язати районну лікарню внести запис про визнання такого запису недійсним з посиланням на наказ про поновлення на роботі. Зобов'язати комунальний заклад поновити та призначити на його роботі. Зобов'язати районну раду розглянути на пленарному засіданні сесії питання про внесення змін до бюджету на 2013 р. з метою виділення коштів районній лікарні на виплату заборгованості по заробітній платі у період з 05.07.2012 р. по 31.12.2012 р.
Зобов'язати районну раду розглянути на пленарному засіданні питання про внесення змін до бюджету на 2013 р. щодо виділення додаткових коштів комунальному закладу на виплату заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 05 липня 2012 р. по 01 січня 2013 р., а також виділити додаткові кошти на це для погашення заборгованості по заробітній платі після 01 січня 2013 р. по день поновлення на роботі.
Зобов'язати райдержадміністрацію виділити з бюджету додаткові кошти для виплати заборгованості по заробітній платі з 05 липня 2012 р. по день видачі наказу про поновлення на роботі.
Зобов'язати районну лікарню нарахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з 05 липня 2012 р. по 01 січня 2013 р.
Зобов'язати комунальний заклад з 01 січня 2013 р. по день винесення наказу про поновлення на роботі нарахувати та виплатити середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Представник позивача в судовому засіданні цивільний позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник районної лікарні і комунального закладу (ОСОБА_2) в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав посилаючись на те, що Бузька амбулаторія загальної практики - сімейної медицини не ввійшла до складу районної лікарні, а в комунальному закладі не існує посади, на якій працював позивач.
Представники райдержадміністрації і районної ради (ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відповідно) в судовому засіданні заявлені вимоги також не визнали мотивуючи тим, що на базі Бузької амбулаторії сімейної медицини, де працював позивач, створено нову юридичну особу, а саме, комунальний заклад, який не є правонаступником районної лікарні. Отже головний лікар комунального закладу не приймав і не звільняв з роботи позивача, а відтак, то й немає повноважень щодо його поновлення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивач - ОСОБА_5 з 01 листопада 2006 р. працював на посаді робітника з обслуговування та поточного ремонту споруд, будівель і обладнання Бузької СЛАСТ на 0,5 ставки з місячним окладом 375 грн (а. с. - 13).
05 липня 2012 р. наказом № 46-к головного лікаря районної лікарні ОСОБА_5 звільнено із займаної посади робітника з комплексного обслуговування будівель та споруд амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с. Бузьке за власним бажанням (а. с. - 12).
27 лютого 2013 р. рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області (справа № 1419/1509/2013), яке ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 30 травня 2013 р. залишено без змін, наказ районної лікарні про звільнення ОСОБА_5 визнано незаконним і його поновлено на попередній посаді, а також стягнуто з районної лікарні грошові кошти за час вимушеного прогулу та компенсацію за завдану моральну шкоду (а. с. - 25).
Вказане рішення суду звернено до примусового виконання і на даний час знаходиться на стадії виконання (а. с. - 75).
На час розгляду первісного позову в суді, а саме, 15 серпня 2012 р. рішенням XIV сесії шостого скликання районної ради № 5 було створено комунальний заклад на базі частини майна, що є спільною власністю територіальних громад міста і сіл Новоодеського району, переданою районною радою в постійне користування районній лікарні та затверджено статут, структуру цього комунального закладу, призначено його головного лікаря та вирішено ряд організаційних питань. Комунальний заклад розпочав свою діяльність з 01 січня 2013 р. (а. с. - 34).
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб та для всіх інших громадян.
Кожен працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду, коли дізнався про порушення свого права (ст. 16 ЦК, ст. 233 КЗпП).
Отже виходячи з аналізу цих правових норм та встановлених судом обставин справи ОСОБА_5 звернувся до суду за захистом своїх трудових прав щодо його звільнення 05 липня 2012 р. із займаної посади, які вищезгаданим рішенням суду були відновлені шляхом визнання незаконним наказу про його звільнення та поновлення на роботі.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення у цивільній справі вирішуються відповідно до розділу VI ЦПК України.
У разі коли сторони виконавчого провадження вважають, що при виконанні рішення суду з боку державної виконавчої служби порушуються їх права та свободи вони вправі звернутися до суду зі скаргою на дії цих органів або посадових осіб (ст. 383 ЦПК України).
За такого, ураховуючи те, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_5 посилається на ті ж самі обставини порушення його трудових прав, за якими вже ухвалено рішення суду, і яке знаходиться на примусовому виконанні, то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що створений внаслідок реформування органів охорони здоров'я комунальний заклад розпочав свою діяльність з 01 січня 2013 р., з яким ОСОБА_5 не перебував у трудових відносинах, то й вимоги до нього про поновлення на роботі є безпідставними, як такі, що не ґрунтуються на законі.
Не підлягають задоволенню й вимоги щодо зобов'язання районної ради та райдержадміністрації вчинити певні дії пов'язані з виплатою заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу ОСОБА_5, оскільки вони є похідними від вимог щодо поновлення на роботі, у задоволенні яких позивачу відмовлено.
Разом з тим, судом з'ясовано, що районною лікарнею 05 липня 2012 р. внесено запис у трудову книжку ОСОБА_5 про звільнення його з роботи за власним бажанням. У попередньому суді вимога про визнання недійсним запису вказаного у трудовій книжці та зобов'язання внесення запису відповідно до рішення суду про поновлення на роботі позивачем не ставилась (а. с. - 22-24).
В силу пунктів 2.6, 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена спільним наказом Міністра праці, Міністра юстиції та Міністра соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 р. (далі - Інструкція), у разі здійснення неправильного або неточного запису або у разі незаконного звільнення і переведення на іншу роботу, що було установленого органом, який розглядає трудові спори і поновлення на роботі працівника, власник або уповноважений ним орган, де було зроблено відповідний запис, повинен виконати про це відповідний запис в трудовій книжці цього працівника, а власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Районна лікарня, як роботодавець, яка незаконно звільнила позивача з роботи, що встановлено рішенням суду від 27 лютого 2013 р., усупереч вимогам пунктів 2.6, 2.10 Інструкції не виконала відповідні записи в трудовій книжці позивача, чим порушила трудове законодавство, а також права та інтереси позивача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача у визнанні недійсними запису у трудовій книжці позивача про його звільнення з роботи, а також про зобов'язання районної лікарні внести відповідні записи про визнання недійсним запису про звільнення і про поновлення позивача на попередній роботі на підставі рішення суду.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача районної лікарні слід стягнути на користь Держави судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 114,70 грн, у зв'язку з задоволенням позовних вимог немайнового характеру.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати недійсним запис за № 43 від 05 липня 2012 р. виконаний у трудовій книжці ОСОБА_5 про звільнення його за власним бажанням з посади робітника з обслуговування та поточного ремонту споруд, будівель і обладнання Бузької амбулаторії загальної практики - сімейної медицини.
Зобов'язати Новоодеську центральну районну лікарню Миколаївської області внести запис в трудову книжку ОСОБА_5 про визнання недійсним запису в трудовій книжці за № 43 від 05 липня 2012 р. про його звільнення за власним бажанням з посади робітника з обслуговування та поточного ремонту споруд, будівель і обладнання Бузької амбулаторії загальної практики - сімейної медицини та про поновлення його на цій посаді і роботі на підставі рішення суду.
В задоволенні решти позовних вимог, а саме: зобов'язати комунальний заклад поновити та призначити на роботі ОСОБА_5; зобов'язати Новоодеську районну раду розглянути питання про внесення змін до бюджету на 2013 рік для виділення коштів районній лікарні і комунальному закладу для погашення заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_5; зобов'язати райдержадміністрацію виділити районному бюджету додаткові кошти для виплати ОСОБА_5 заборгованості по заробітній платі з 05 липня 2012 р. по день видачі наказу про поновлення на роботі; зобов'язати районну лікарню нарахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05 липня 2012 р. по 01 січня 2013 р.; зобов'язати комунальний заклад нарахувати та виплатити середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 січня 2013 р. по день винесення наказу про поновлення на роботі - відмовити, як заявлені безпідставно.
Стягнути з Новоодеської центральної районної лікарні Миколаївської області на користь Держави судовий збір у розмірі 114,70 (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий