Справа № 296/199/14-ц
4-с/296/17/14
"14" січня 2014 р. м. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира В.П. Маслак розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ Кравчука В.В. при винесенні постанови від 19.07.2010р.ю про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та скасування вказаної постанови.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року за №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак, ОСОБА_1 звертаючись до суду обрав невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки, згідно ст.383 ЦПК України, рішення, дія або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби оскаржуються шляхом звернення до суду зі скаргою, а не позовною заявою. Крім того, заявником не визначено коло заінтересованих осіб, дії яких оскаржуються. Так, виходячи зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 зазначив відповідачем Управління Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції. Однак, згідно змісту ст.383 ЦПК України, оскарженню підлягають рішення, дія або бездіяльність державного виконавця, а не органу ДВС.
Відповідно до ст.121 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях119-121 Цивільного процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.119-121 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення відмічених в ухвалі недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
В разі невиконання ухвали у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Маслак