Справа № 296/4066/13-ц
2/296/1973/13
"25" листопада 2013 р. м.Житомир
Корольовський суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Сингаївського О.М.
секретаря - Галицької А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, третя особа ТОВ «Кредитні ініціативи» по захист прав споживача, -
встановив:
Позивачі звернулись до суду з даним позовом, в обгрунтування якого заначили, що 11 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком був укладений договір про іпотечний кредит № ф-282 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого їй було надано кредит у розмірі 446 000,00 гривень з кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків за ним не пізніше «09» квітня 2018 року.
Для забезпечення вимоги Іпотекодержателя, що випливає з Договору про іпотечний кредит №ф-282 від 11.04.2008 року, а також окремих договорів про внесення змін до нього ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком було укладено Договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя від 11 квітня 2008 року.
Також, як форма забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором, 11 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 283, відповідно до умов якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність перед Банком по кредитним зобов'язанням ОСОБА_1.
Заочним рішенням Корольовського районного суду від 11.02.2011 року по справі №2-58/11 був задоволений позов банку до Позичальника та поручителя про стягнення з них в солідарному порядку - 655 594 гривень 61 коп. заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Рішення набрало законної сили, виконавчі листи передані на примусове виконання.
Листом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" №24-10/1053090 від 18.04.2013 року Позивача повідомлено про те, що банк 17.12.2012 року здійснив відступлення своїх прав вимоги за кредитним договором № ф-282 від 11.04.2008 року ТОВ "Кредитні ініціативи". У зв'яку з цим з 17.12.20012 року обслуговування вищезазначеного кредиту, із збереженням всіх законних прав та інтересів, передано на обслуговування ТОВ "Кредитні ініціативи".
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надала заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач та третя особа у судове засідання 25.11.2013 року не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності суду не надали.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди Позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає положенню ст. 224 та ч. 2 ст. 158 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено обставини, викладені вище, що підтверджуються письмовими доказами
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.1 ст. 512 ЦК України, Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 5.3.3. Договору по іпотечний кредит № ф-282 від 11.04.2008 року Відповідач має право відступити право вимоги за цим Договором із наступним повідомленням Позичальника протягом 5 днів з моменту укладення договору з цього приводу про Нового кредитора. Відповідач цього не зробив, чим порушив умови зазначеного Договору. Доказів протилежного суду не надано.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору.
На підставі зазначеного, ст.516 ЦК України позбавляє ОСОБА_1 необхідності вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором, оскільки знімає з неї ризик виконання зобов'язання неналежній стороні.
Дана норма закону встановлює законодавчу гарантію ОСОБА_1 прав боржника. ОСОБА_1 має право не виконувати зобов'язання первісному кредитору до з'ясування обставин, пов'язаних із заміною кредитора.
На підставі зазначеного ризик настання несприятливих наслідків не для боржника, а для кредиторів, настає у разі невиконання ними обов'язку щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги боргу.
Таким чином, виходячи з положень чинного законодавства боржник для виконання своїх зобов'язань повинен бути належним чином повідомлений про зміну умов зобов'язань. Виконані належним чином зобов'язання не тягнуть за собою жодних негативних наслідків для боржника.
Відповідно до ст.652 ЦК у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.
У зв'язку з тим, що обставини кредитної справи істотно змінилися без відома ОСОБА_1, її права як споживача суттєво порушені, і договір підлягає до розірвання.
З огляду на те, що Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, чим істотно порушив його умови, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав до розірвання кредитного договору № ф-282 від 11.04.2008 року.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
З огляду на викладені факти, суд не вбачає підстав для відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Щодо розірвання Договору поруки, то слід зазначити наступне.
Для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_1 перед банком за зазначеним вище договором, 11 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Відповідачем укладено Договір поруки №283, відповідно до якого останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання нести солідарну відповідальність перед банком по кредитним зобов'язанням ОСОБА_1
Відповідно до ст. 559 ЦК України, Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Оскільки банком 17.12.2012 року здійснено відступлення своїх прав вимоги за кредитним договором №ф-282 від 11.04.2008 року, то зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" припинені.
Крім того, відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5, при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України "Про заставу", статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553 - 559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.
Відповідно до статті 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 688,20 грн..
Керуючись ст.ст.10, 11, 60,-ч. 2 ст. 158, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 533, 553-554, 610, 611, 1054 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір про іпотечний кредит № ф-282 укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".
Розірвати Договір іпотеки із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя від 11 квітня 2008 року.
Розірвати договір поруки № 283 від 11 квітня 2008 року укладений між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_2.
Стягнути з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь держави судовий збір в сумі 688,20 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським райсудом м.Житомира за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. П. Сингаївський