Справа № 738/1876/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/13/2014
Категорія - ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач ОСОБА_2
17 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260170000342 від 09 липня 2013 року за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Менського району ОСОБА_6 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2013 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, працюючого підсобним робітником у ПАТ «Менаагропостач», студента 5-го курсу Сумського національного аграрного університету заочної форми навчання, раніше не судимого, визнаного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
з участю учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_8 , захисника - адвоката ОСОБА_9 , обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
До апеляційного суду Чернігівської області надійшла апеляційна скарга старшого прокурора прокуратури Менського району ОСОБА_6 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2013 року, в якій він просить скасувати даний вирок у зв'язку із не відповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження за м'якістю. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання за вказаною статтею у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна.
Даним вироком ОСОБА_7 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та не змінювати без її дозволу місце проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 1 369 грн. 20 коп.
Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 вказує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного з незаконною реалізацією особливо небезпечного наркотичного засобу, родовим об'єктом якого є здоров'я населення. А тому вважає, що застосування судом ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням є незаконним, адже виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства. Вказує, що призначення ОСОБА_7 реальної міри покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Також вважає, що судом необгрунтовано застосовано ст. 69 КК України та призначено покарання нижче від найнижчої межі, визнавши за пом'якшуючу лише одну обставину, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Суд першої інстанції встановив, що 16 липня 2013 року близько 18.20 год. працівниками Менського РВ УМВС України в Чернігівській області, згідно постанови прокурора Менського району Чернігівської області про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 12 липня 2013 року, проведено оперативну закупку наркотичної речовини, під час якої ОСОБА_7 , знаходячись на території колишнього ТОВ «Агротехсервіс», що в м. Мена по вул. 8-го Березня, 22, за гроші в сумі 100 грн. незаконно, умисно збув подріблену речовину рослинного походження ОСОБА_10 , у якої остання була вилучена і відповідно до висновку хімічної експертизи № 888 (х) від 18 липня 2013 року має анатомо-морфологічні ознаки рослин роду Коноплі, містить наркотично-активний компонент каннабісу - тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 3,334 г.
Згідно з “Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, каннабіс (марихуана), віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
26 липня 2013 року близько 20.40 год. працівниками Менського РВ УМВС України в Чернігівській області, згідно постанови прокурора Менського району Чернігівської області про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 25 липня 2013 року, проведено оперативну закупку наркотичної речовини, під час якої ОСОБА_7 , знаходячись в кафе №7, що в АДРЕСА_2 , за гроші в сумі 100 грн. незаконно, умисно повторно збув подріблену речовину рослинного походження ОСОБА_10 , у якої остання була вилучена і відповідно до висновку хімічної експертизи № 938 (х) від 27 липня 2013 року має анатомо-морфологічні ознаки рослин роду Коноплі, містить наркотично-активний компонент каннабісу - тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 1,273 г.
Згідно з “Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, каннабіс (марихуана), віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу задовольнити з вказаних у ній підстав, вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання за вказаною статтею у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін, оскільки він обґрунтований, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції розглядав кримінальне провадження відповідно до ст.349 ч.3 КПК України та визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Під час апеляційного провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що 16 липня 2013 року близько 18.20 год. працівниками Менського РВ УМВС України в Чернігівській області, згідно постанови прокурора Менського району Чернігівської області про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 12 липня 2013 року, проведено оперативну закупку наркотичної речовини, під час якої ОСОБА_7 , знаходячись на території колишнього ТОВ «Агротехсервіс», що в м. Мена по вул. 8-го Березня, 22, за гроші в сумі 100 грн. незаконно, умисно збув подріблену речовину рослинного походження ОСОБА_10 , у якої остання була вилучена і відповідно до висновку хімічної експертизи № 888 (х) від 18 липня 2013 року має анатомо-морфологічні ознаки рослин роду Коноплі, містить наркотично-активний компонент каннабісу - тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 3,334 г.
26 липня 2013 року близько 20.40 год. працівниками Менського РВ УМВС України в Чернігівській області, згідно постанови прокурора Менського району Чернігівської області про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 25 липня 2013 року, проведено оперативну закупку наркотичної речовини, під час якої ОСОБА_7 , знаходячись в кафе №7, що в АДРЕСА_2 , за гроші в сумі 100 грн. незаконно, умисно повторно збув подріблену речовину рослинного походження ОСОБА_10 , у якої остання була вилучена і відповідно до висновку хімічної експертизи № 938 (х) від 27 липня 2013 року має анатомо-морфологічні ознаки рослин роду Коноплі, містить наркотично-активний компонент каннабісу - тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить 1,273 г.
Згідно з “Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, каннабіс (марихуана), віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Такі обставини знаходять своє підтвердження в показаннях обвинуваченого ОСОБА_7 , який в ході судового провадження в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді визнав свою вину повністю у скоєному, щиро розкаявся.
Як вбачається із показань обвинуваченого ОСОБА_7 , що він рослини коноплі зірвав біля Менської школи гімназії. 16 липня 2013 року йому зателефонувала раніше знайома по роботі ОСОБА_11 , яка бачила, як він курив коноплю, та попросила продати і їй, на що він погодився. В цей же день близько 18-20 год. вони зустрілись на території колишнього ТОВ «Агротехсервіс» в м. Мена, де за гроші в сумі 100 грн. продав їй невеликий паперовий згорток з коноплею, а гроші витратив на власні потреби. Вдруге продав коноплю цій же особі на її ж прохання 26 липня 2013 року, коли з друзями знаходився у приміщенні магазину №7, що знаходиться неподалік залізничного вокзалу у м. Мена, після чого був затриманий працівниками міліції.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом першої інстанції, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, які учасниками судового провадження не оскаржуються, підтверджуються сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених в судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка в сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.
Умисні дії ОСОБА_7 судом вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, які виразилися у незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених повторно.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 66, 67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими, пов'язаними з незаконним обігом наркотичних засобів, що становлять загрозу життю і здоров'ю людей, проте, враховуючи особу обвинуваченого та його відношення до вчиненого; наявність пом'якшуючих покарання обставин, а саме: щирого каяття у вчиненому, активного сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, а також те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, працює підсобним робітником та навчається на заочному відділенні Сумського національного аграрного університету на 5-му курсі, має позитивні характеристики за місцем проживання, навчання та роботи ( т.1 а.с. 19, 138, 140), хворіє на ВСД по гіпертонічному типу, проживає з батьком, який є особою пенсійного віку, та хворою матір'ю, що підтверджується направленням останньої у відділення поліклініки Чернігівського обласного онкологічного диспансеру, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога ІНФОРМАЦІЯ_2 , Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні та Чернігівського обласного наркологічного диспансеру не перебуває, лікування від наркоманії та алкоголізму не потребує, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність шкоди та тяжких наслідків від кримінальних правопорушень, оскільки збут особливо небезпечних наркотичних засобів проводився під контролем держави, виключно особі, яка приймала участь в оперативно-контрольованих закупках, а не громадянам, схиляючи тих до вживання наркотиків та з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, суд першої інстанції вірно призначив йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.307 КК України, яке є достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням вказаних обставин та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, того, що покарання має на меті не тільки покарати, а й сприяти виправленню обвинуваченого, а також запобігти вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так й іншими особами, й не повинно бути карою та розправою за вчинення злочину, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що ізоляція від суспільства ОСОБА_7 не є належним способом досягнення визначеної у законі мети покарання, та врахувавши, що призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України не виключає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, правильно дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_12 можливо досягти без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, визначеного згідно з вимогами ст. 75 КК України, та з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Даних про те, що обвинувачений ОСОБА_7 є суспільно небезпечною особою в матеріалах справи немає.
На думку колегії судді, реальне позбавлення волі обвинуваченого ОСОБА_7 в даному випадку може негативно вплинути на майбутню його соціальну реабілітацію.
Стаття 77 КК України передбачає вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення засудженого від основного покарання з випробуванням, серед яких конфіскація майна відсутня.
Якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті є обов'язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, воно не застосовується.
З огляду на вимоги ст. 65 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що обрана судом першої інстанції міра покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону та порушень прав обвинуваченого ОСОБА_7 на захист, які б потягли за собою безумовне скасування вироку суду.
За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга прокурора у кримінальному проваджені задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Менського району ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4