Справа № 203/5254/13-ц
Провадження № 2/0203/142/2014
15.01.2014 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Кононенко О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
09 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі від вересня 1997 року по грудень 2003 року. За час шлюбних відносин сторони придбали квартиру. На разі виникла необхідність у її поділі, оскільки відповідач заперечує його право на це майно. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.а.с. 2 - 4).
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, була повідомлена належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що сторони перебували у шлюбі від 06.09.1997 р. по 08.12.2003 р. (а.с.а.с. 8 - 10).
За час шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 (а.с.а.с. 11, 12).
Відповідно до частини 1 статті 60, статті 63 Сімейного кодексу України (далі - СК) майно, придбане подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з подружжя не мав за поважною причиною самостійного заробітку (доходу). Подружжя мають рівні права на володіння, користування й розпорядження майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
Аналогічні положення містить у собі частина 3 статті 368 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 61 СК об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, крім виключених з цивільного обігу.
Ураховуючи положення приведених норм, суд вважає, що право спільної сумісної власності сторін безумовно поширюється на спірну квартиру. Вона була придбана під час шлюбу, не є річчю індивідуального користування, що є підставою для такого висновку суду.
У відповідності з частиною 1 статті 69, частиною 1 статті 70 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За правилами частини 1 статті 71 СК майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Відтак, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити, визнавши за позивачем право власності на 1/2 частку спірної квартири.
Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 169, 208, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.
Повний текст заочного рішення складено 17 січня 2014 року.
Суддя М.О. Католікян