Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4665/13-к
Номер провадження 1-кп/213/33/14
Іменем України
20 січня 2014 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3
за участю сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кривому Розі кримінальне провадження за № 12013040740000063 у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Леніне, Ленінського району , АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта професійно-технічна, неодруженого, не працює, раніше судимого:
- 16.03.2010 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу за ст.185ч.2 КК України, зміненого ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.05.2010 року до 2 років позбавлення волі;
- 03.06.2010 року за ст.ст. 185ч.2,309ч.2,70ч.1,70ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 20.07.2012 року за постановою Синельниковського міскрайонного суду від 13.07.2012 року за ст.81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 1 місяць 9 днів;
у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 395 КК України,
ОСОБА_4 будучи раніше засудженим 03.06.2010 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу за ст.ст. 185ч.2, 309 ч.2, 70 ч.1 та 70ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись 20.07.2012 року відповідно до постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.07.2012 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць та 9 днів, маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв умисний злочин.
Так, 20 липня 2012 року ОСОБА_4 був звільнений з Синельниківської виправної колонії №94 у Дніпропетровській області. На підставі постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2012 року, відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, які звільняються з місць позбавлення волі» від 21.06.2001 року, йому був встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік з встановленням обмежень у вигляді: заборони відлучатися з місця проживання з 20.00 години до 04.00 години кожного дня, заборони виїзду з особистих питань за межі міста без дозволу органів внутрішніх справ, зобов'язавши до реєстрації в міліції за місцем мешкання 4 рази на місяць, про що в день звільнення, тобто 20.07.2012 року, він був повідомлений адміністрацією Синельниківської виправної колонії №94 у Дніпропетровській області та попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду і несвоєчасне прибуття до обраного місця проживання.
Однак, достовірно знаючи про встановлені йому вищевказаних обмежень, ОСОБА_4 без поважних на те причин, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, 13.08.2012 року самовільно, не поставивши до відома органи внутрішніх справ, покинув місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим порушуючи правила встановленого йому адміністративного нагляду, і став мешкати без визначеного місця проживання на території Кореневського району Курської області Російської Федерації до 08.11.2013року.
Вищезазначені дії, свідчать про те, що ОСОБА_4 , як особа щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, порушив Правила адміністративного нагляду, а саме: самовільно залишив своє місце проживання, з метою ухилення від адміністративного нагляду, та скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України визнав повністю, та суду пояснив, що при звільненні з місць позбавлення волі, він знав, що йому встановлений адміністративний нагляд, та з умовами адміністративного нагляду він був ознайомлений.
Після звільнення він приїхав до визначеного місця проживання: АДРЕСА_2 , та став на облік в Інгулецькому РВ, але 13.08.2012 року дійсно самовільно залишив місце проживання, та виїхав до Росії, оскільки хотів розірвати минулі зв'язки, та заробити на життя. В листопаді 2013 року він повернувся до визначеного місця проживання. У скоєному щиросердечно розкаюється. Просить строго його не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи визнаються сторонами, обвинувачений ОСОБА_4 себе винним у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення визнає повністю, підтверджує всі обставини скоєння злочину, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, що дає підстави не сумніватися в їх добровільності та істинності позиції обвинуваченого, вважає за недоцільне дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежитися допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Суд вважає доведеною в судовому засіданні винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, за ознаками самовільного залишення свого місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, а кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.395 КК України, суд вважає правильною.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який характеризується задовільно, не працює, схильний до скоєння правопорушень.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.66 КК України, суд відносить його щире каяття.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить рецидив злочину.
Оскільки цей злочин обвинуваченим ОСОБА_4 скоєний в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, то при призначенні йому покарання за скоєння цього злочину у вигляді арешту, необхідно застосувати ст.71 КК України, та остаточне покарання визначити шляхом часткового складання покарань.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ місяців арешту.
На підставі ст.71 КК України до призначеного ОСОБА_4 покарання приєднати частково /11 місяців позбавлення волі/ покарання, не відбуте ним за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13.06.2010 року, та остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_4 визначити покарання у вигляді 1 / одного/ року та 2 /двох/ місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити особисте зобов'язання, зобов'язавши його прибувати до Інгулецького районного суду за викликом, не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання.
Строк покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту його затримання.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя