Справа № 157/99/14-а
Провадження №6-а/157/3/14
21 січня 2014 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
при секретарі Семенюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання його нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
встановив:
15 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання його нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Свої вимоги обґрунтував тим, що вказаною вище постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано його нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 грудня 2010 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум, до настання обставин, з якими Закон пов'язує припинення виплати згаданої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у вказаному розмірі.
На виконання вказаної постанови Камінь-Каширським районним судом було видано виконавчий лист, який виконаний лише в частині нарахування вказаних вище доплат та повернутий стягувачу згідно п. 9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із відсутністю коштів в боржника.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 липня 2011 року, зокрема, виконати її в порядку, що встановлений ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», зазначивши конкретну суму коштів, які підлягають стягненню з управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на користь ОСОБА_1
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю з підстав, викладених у заяві.
Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі подало заперечення, де вказало, що із заявою не погоджується та заперечує, оскільки платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом України "Про державний бюджет України".
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області слід задовольнити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що станом на 15 січня 2014 року постанова Камінь-Каширського районного суду від 21 липня 2011 року залишається невиконаною у зв'язку із відсутністю фінансування з Державного бюджету України. Однак, відповідачем проведено нарахування спірних коштів в сумі 1235 грн. 09 коп., що підтверджується відміткою у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 39992811 від 8 листопада 2013 року.
Згідно із ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Дана норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 вказаного Закону в разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що з метою забезпечення виконання постанови Камінь-Каширського районного суду від 21 липня 2011 року слід змінити спосіб і порядок її виконання, зазначивши конкретну суму коштів, яка підлягає стягненню з управління Пенсійного фонду в Камінь-Каширському районі Волинської області.
Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Відповідно до п.п. 43, 44 рішення Суду «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року «Право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого права.
Керуючись ст.ст. 21, 105, 158 - 160, 162, 165, 263 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання його нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії, задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21 липня 2011 року щодо зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 грудня 2010 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум, до настання обставин, з якими Закон пов'язує припинення виплати згаданої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у вказаному розмірі.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на користь ОСОБА_1 нараховані, але не виплачені кошти в сумі 1235 (одна тисяча тридцять п'ять) гривень 09 копійок.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий:Б. С. Гамула