Справа № 405/11546/13-к
1-кп/405/343/13
21 січня 2014 року Ленінський районний суд м.Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за кримінальним провадженням №12013120020004329 від 27.09.2013р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, гр. України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, в тому числі за аналогічні корисливі злочини, останній раз 13.11.2013 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, проживаючого: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, за наступних обставин.
25 вересня 2013 року, в ранішній час, ОСОБА_5 , проходячи по АДРЕСА_2 , побачив відчинену хвіртку паркана, в цей час у ОСОБА_5 виник намір на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи ОСОБА_5 зайшов в двір вказаного будинку, де на підвіконні побачив ключ від дверей. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_5 шляхом відмикання ключем вхідних дверей, зайшов в середину будинку, звідки таємно, повторно викрав мобільний телефон «Нокія С 2-06», вартістю 415,38 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, 26 вересня 2013 року, в період часу з 11.30 год. до 13.30 год., ОСОБА_5 , проходячи по АДРЕСА_3 , побачивши незачинену хвіртку, вирішив зайти у двір. Переконавшись, що в будинку нікого не має у ОСОБА_5 виник намір на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи ОСОБА_5 шляхом поштовху відчинив вхідні двері і проник в середину будинку, звідки таємно, повторно викрав гроші в сумі 100 грн., золотий кулон 583 проби, вагою 1,8 гр., вартістю 810 грн., пару золотих сережок 583 проби, вагою 2,8 гр., вартістю 1260 грн., золоту каблучку 583 проби, вагою 2,8 гр., вартістю 1260 грн., золотий ланцюжок довжиною 50 см., вагою 3 гр., вартістю 1500 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 4930 грн.
З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Діяння ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, не заперечив проти фактичних обставин справи, і пояснив, що 26.09.2013 року в ранішній час він проходив по вул.Кобилянській в м. Кіровограді. Потім вирішив зайти у двір №18 щоб попросити води, хвіртка на замок зачинена не була. Коли він зайшов у двір і постукав у двері то зрозумів, що вдома нікого не має. В цей час виник намір на крадіжку з будинку. Потім він поштовхом відкрив двері, які були зачинені на замок, через кухню пройшов у кімнату, де став переглядати речі у шафі, у шухлядах, у серванті. В цій же кімнаті взяв золоті речі, які перераховані в обвинувальному акті. У другій кімнаті взяв 100 грн., де саме вони лежали не пам'ятає, та ланцюжок. Вказав, що золоті вироби він заклав у ломбард, частину грошей віддав матері, а іншу частину прогуляв. Проти заявленого цивільного позову не заперечив. 25.09.2013 року вранці проходячи по вул. Квітковій в м. Кіровограді, вирішив зайти у один із дворів нарвати яблук. У двір зайшов через хвіртку, у дворі нікого не було. Коли постукав у двері будинку то зрозумів, що вдома нікого не має, тут же побачив ключ від дверей, в цей час у нього виник намір на крадіжку з будинку. Потім він відчинив двері і зайшов у будинок, де став переглядати речі але нічого цінного не знайшов. При виході з будинку на трюмо побачив мобільний телефон «Нокія», який вирішив залишити собі. У вчиненому розкаявся.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 , з приводу цивільного позову, пояснила, що розмір матеріальної шкоди полягає у вартості викрадених речей. Моральна шкода полягає у тому, що від крадіжки страждали всі члени родини, порушився установлений ритм життя, що сказалось на стані здоров'я.
З урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 визнав фактичні обставини справи і проти них не заперечив, а також не заперечив проти цивільного позову, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов не заявлено.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 4930 грн. та моральної шкоди у розмірі 1000 грн. Виходячи з того, що, цивільний позов доведений в судовому засіданні, не заперечується обвинуваченим, суд вважає, що позов щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повному об'ємі.
Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, як особа за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, у тому числі за аналогічні корисливі злочини, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена.
Обставинами, пом'якшуючими покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання, судом не визнано.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає що виправлення ОСОБА_5 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі.
Беручи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 після винесення вироку Кіровським райсудом м. Кіровограда від 13.11.2013р., згідно до якого засуджений на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з 15 жовтня 2013 року.
Речові докази, що передано під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_7 , залишити останній, як їй належні.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_8 завдану шкоду у розмірі 5930 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати пов'язанні із залученням експерта у сумі 195,60 грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський райсуд м. Кіровограда протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілим.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда ОСОБА_1