Справа № 396/2742/13-а
21.11.2013 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Музика О. В.
при секретарі Ганічкіній К.Ю.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира взводу з обслуговування роти ДПС в Кіровоградській області Попова О.О. про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення АА2 №577913 від 26 серпня 2013 року, посилаючись на те, що 28 серпня 2013 року командира взводу з обслуговування роти ДПС в Кіровоградській області Поповим В.О. винесено постанову АА2 №577913 по справі про адміністративне правопорушення, за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. Позивача вважає постанову незаконною, оскільки вона складена з порушенням норм права.
Позивач в судове засідання не з"явився, надав суду заяву про розгялд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову до суду не направив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши обставини справи, суд приходить висновку про обгрунтованість позовних вимог за наступних підстав.
Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Командиром взводу з обслуговування роти ДПС в Кіровоградській області Поповим В.О. винесено постанову АА2 №577913 по справі про адміністративне правопорушення, за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається з постанови 26 серпня 2013 року о 09:00 год. ОСОБА_1 керував автомобілем ШЕВРОЛЕ ЛАЧЕТТІ д/н НОМЕР_1 на 143 км автодороги Київ-Знам"янка, рухався зі швидкістю 89 км/год, де встановлено дозволену швидкість 60 км/год, тобто перевищив швидкість на 29 км/год. Швидкість виміряно вимірювальною системою "Гарпун" №0216 (а.с. 8).
Позивач в позовній заяві позовні зазначив, що не перевищував дозволеної швидкості руху та вважає, що виміри швидкості на вимірювальному приладі були не з його автомобіля., данний факт він намагався пояснити на місці події інспектору ДПС, але інспектор не зважаючи на його пояснення склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову АА2 №577913 згідно якої наклав на нього адміністративне стягнення.
Судом встановлено, що інших доказів, які підтверджують правомірність накладення адміністративного стягнення відповідачем не надано (фото-кінозйомка чи відеозапис), пояснення свідків, інше.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року №14 встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, зокрема, в постанові потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд встановив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням ч. 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: інспектором ДПС при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача були ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. В свою чергу стаття 249 КУпАП вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Також, згідно ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. В зв'язку з цим суд дійшов висновку про те, що позивача по справі було притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням норм КУпАП.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи, що позивач звернувся з данним позовом до суду повторно, що підтверджується ухвалою від 18.09.2013 року (а.с. 10), яку він отримав лише 26.09.2013 року, що підтверджується копією супровідного листа (а.с. 11), тому суд вважає за доцільне визнати поважними причини пропуску 10-денного строку оскарження постави до суду та за необхідне поновити позивачу строк.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням умов провадження в справах про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 248, 249, 268, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 18, 19, 100, 128 ч.6, 158, 159, 160, 161, 162, 171-2 КАС України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.
Визнати протиправною та скасувати постанову АА2 №577913 по справі про адміністративне правопорушення від 26 серпня 2013 року винесену командиром взводу з обслуговування роти ДПС в Кіровоградській області Поповим Олександром Олександровичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до його адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Музика