Дата документу Справа №
Справа № 22-ц/778/441/14 Головуючий у 1-й інстанції Зарютін П. В.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
21 січня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,
суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.
при секретарі Буримі В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2013 року по справі за позовом Міського комунального підприємства «Основаніє» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з витрат по технічному обслуговуванню будинків та прибудинкової території, -
У серпні 2013 року МКП «Основаніє» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з витрат по технічному обслуговуванню будинків та прибудинкової території. В обґрунтування позову зазначав, що відповідачі по справі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1. Вказане приміщення є власністю відповідачів та перебуває на балансі МКП «Основаніє».
У період з 01.10.2009 року по 01.06.2013 року виникла заборгованість з витрат по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території у розмірі 2809,25 грн.
Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 2809,25 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість з витрат по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території у загальному розмірі 2806,25 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазначають, висновки суду не відповідають обставинам справи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом безпідставно не застосовано строк позовної давності, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на основу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення часткове не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 8 ) в якій проживають та зареєстровані ОСОБА_2 та його син ОСОБА_3 (а.с.10) Вказане житлове приміщення знаходиться на балансі та утриманні МКП «Основаніє».
ОСОБА_2 та його син ОСОБА_3, як споживачі житлово-комунальних послуг від отримання таких послуг в установленому законом порядку не відмовлялися, а тому зобов'язані своєчасно оплачувати отримані послуги у строки, встановлені договором або законом. Підстави для звільнення відповідача від оплати нарахованої заборгованості відсутні ( а. с. 8-11,76-78 ).
За період з 01 жовтня 2009 року по 01 червня 2013 року відповідачі отримували послуги, будь-яких претензій у встановленому законом порядку щодо їх якості не заявляли, та від послуг не відмовлялися, однак належним чином не виконував обов'язку по їх оплаті.
За розрахунком позивача у відповідачів за період з 01 жовтня 2009 року по 01 червня 2013 року утворилася заборгованість по витратам по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території у сумі у сумі 1852,24 гривні + 1169,2 гривні , які відповідачі частково сплатили 71,24 гривню та 140, 97 гривень. Отже сума боргу складає 2809 гривень 25 копійок. (а.с.20-24)
Перевіривши надані докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідності з вимогами статей 66-68 ЖК, статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідачі зобов'язані оплатити вартість наданих послуг. Розмір плати за комунальні послуги розраховані, виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідно до норм статей 7,31, частини 2 статті 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Разом з тим, ухвалюючи рішення про задоволення позову у повному обсязі, суд першої інстанції не перевірив доводи відповідачів про пропуск строку позовної давності та без належного аналізу та обґрунтування ( обмежившись фразою, що відповідачі сплачували борги не тільки за звітні місяці, але і в більших розмірах, визначаю борг) стягнув борг за весь періоду тобто за 4 року 4 місяці.
Проте, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", визначено, що споживач зобов'язаний щомісячно оплачувати надані послуги. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Отже строк позовної давності рахується окремо за кожним місцем, в якому не проводилася сплата боргу.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідачі в судовому засіданні заявили клопотання про застосування строку позовної давності. Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про переривання відповідачами строку позовної давності. Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду до відповідачів - 23.08.2013 року. За розрахунком позивача у вересні 2010 року нараховане було 69,74 грвн., а сплачено 71,23 грвн. та в 10.2010 році нараховані 59.53 грвн.., а сплачено 69,24 грвн. Проте, за квитанціями ПРАТ «Запоріжзв'язок» на 1.10.2010 року нараховані 69,74 та сплачено 69,74; на 1.09.2010 року нараховані 71,23 грвн. та сплачено 71.23 грвн. (а.с.52)
Отже, зазначені квитанції свідчать, що відповідач не сплачував борги за попередні місяці визнаючи свої борги, а тому не має підстав для твердження про переривання строку позовної давності через визнання боргу відповідачем.
За таких обставин, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про стягнення заборгованості з витрат по технічному обслуговуванню будинків та прибудинкової території за період із 01.10.2009 року по 23.09. 2010 року в сумі 685, 78 грн, оскільки вони виходять за межі позовної давності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне, виходячи з положень передбачених ст. ст. 257 , 261 ЦК України , рішення суду першої інстанції змінити та стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за період 01.11. 2010 року по 01.06. 2013 року (у вересні та жовтні 2010 року заборгованості у них не має) з витрат по технічному обслуговуванню будинків та прибудинкової території в сумі 57,32+70,85+ 71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+71,24+ 71,24 - 71,24 (сплачені травні 2011року) = 2123,47 гривні в межах заявлених вимог позивачем та встановленої загальної позовної давності тривалістю в три роки, за період 01.11. 2010 року по 01.06. 2013 року .
Доводи апеляційної скарги проте, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.03. 2013 року з нього вже стягувалася заборгованість , а тому є подвійне стягнення боргу є таким, що не відповідає обставинам справи, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.03. 2013 року стягнута заборгованість по 01.09.2009 року, а рішенням суду від 02.12.2013 року з 01.09.2009 року.
Розрахунок заборгованості не спростований відповідачем, а зазначені у розрахунку кошти як податок за домашню тварину не стягувалися судом та не заявлялися позивачем.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не робить належне обслуговування будинку, внаслідок чого його було затоплено не приймаються колегією оскільки такі твердження відповідача не підтверджено належними та допустимими доказами.
Крім того, всупереч вимогам ст. 88 ЦПК України судові витрати стягнуті судом солідарно з відпоідачів, проте повинні бути стягнуті з кожного окремо пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, але не менше встановленої Законом України «Про судовий збір» мінімальної суми , яка на час розгляду справи становить 229 гривень 40 копійок.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2013 року у справі змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Міського комунального підприємства «Основаніє» заборгованість з витрат по технічному обслуговуванню будинків та прибудинкової території за період з 01.11. 2010 року по 01.06. 2013 року у сумі 2123 (дві тисячі сто двадцять три ) гривні 47 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Міського комунального підприємства «Основаніє» судові витрати у вигляді судового збору з кожного по 114 гривень 70 копійок.
Рішення а набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: