20 січня 2014 р.Справа № 816/5284/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бартош Н.С.
Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 816/5284/13-а
за позовом Приватного підприємства "Полтава-Паритет"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Приватне підприємство "Полтава - Паритет", звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000622301, № 0000632301 від 26.06.2013.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 р. позовні вимоги задоволено.
Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ДПІ у м.Полтаві на підставі наказу № 1346 від 18.05.2013 проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Полтава - Паритет" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Оптима-лайт" за період з 01.05.2011 по 30.06.2012.
За результатами перевірки складено акт № 2993/22.2-09/30732375 від 31.05.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем статті 44, пунктів 198.1,198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 66359,00 грн та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року у розмірі 30655,00 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у м.Полтаві винесено:
податкове повідомлення-рішення № 0000622301 від 26.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 82948,75 грн, в тому числі 66359,00 грн - за основним платежем, 16589,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
податкове повідомлення-рішення № 0000632301 від 26.06.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 30655,00 грн.
Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Оптима-лайт" укладено договори поставки № 010311/10 від 01.03.2011, № 190112/8 від 19.01.2012, відповідно до яких ТОВ "Оптима-лайт" зобов'язувався надати товарно-матеріальні цінності, а ПП "Полтава - Паритет"-прийняти їх та здійснити оплату (а.с.65-69 Т.1).
На виконання договору позивачем отримано від ТОВ "Оптима-лайт" товар (лампи, світильники, дроселя, інша електротехнічна продукція), про що свідчать долучені до матеріалів справи копії: видаткових накладних (а.с.88-126 Т.1), податкових накладних (а.с.127-173 Т.1), рахунків-фактур (а.с.74-88 Т.1), банківських виписок (а.с.173-194 Т.1), актів звірки взаємних розрахунків (а.с.70-73 Т.2).
З матеріалів справи вбається, що товар отримував комерційний директор Мордасов О.О. на підставі довіреності (а.с. 181, 183-211 Т.2).
Перевезення товару на склад здійснювалось перевізниками ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Нова пошта", ТОВ "Експерт-сервіс-авто" за рахунок позивача, що підтверджується договорами перевезення (а.с.82-91 Т.2), актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами (а.с.92-131 Т.2), та власним автомобілем, який згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 перебуває на балансі підприємства (а.с.132 Т.2).
Судовим розглядом встановлено, що придбаний у ТОВ "Оптима-лайт" зберігався на складі по вул. Шевченка, 121-А, м.Полтава, яким позивач користується на підставі договору оренди від 01.07.2011 (а.с.133-134 Т.2), що також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 (а.с.137-173 Т.2) та інвентаризаційною відомістю (а.с.174-178 Т.2).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а рішення відповідача є протиправним.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 66359,00 грн здійснено "Полтава - Паритет" на підставі виписаних ТОВ "Оптима-лайт" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Оптима-лайт" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ТОВ "Оптима-лайт" знаходиться за юридичною адресою: вул.Ахсарова, 11 кв.107, м. Харків та здійснює такий вид діяльності за КВЕД як виробництво електричного освітлювального обладнання, оптова торгівля електронним і телекомунікаційним обладнанням (а.с. 212-213 Т.2).
Виходячи з вищевикладеного судовим розглядом встановлено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту за серпень 2011, лютий-червень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 66359,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.
Судовим розглядом встановлено надання позивачем на перевірку документів, зазначених у супровідних листах - відповідях на запит (а.с.76-81 Т.2), проте єдиною підставою для висновків про заниження податку на додану вартість у розмірі 66359,00 та зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року у розмірі 30655,00 грн, став акт перевірки контрагента позивача ТОВ "Оптима-лайт" № 1/2201/36814845 від 02.01.2013, в якому зафіксовано відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ "Оптима-лайт" з ТОВ "Дельта Універсал", ТОВ "ТБ Східна Україна", ТОВ "Альфа Мед 2006", ТОВ "Фірма "Аква", ТОВ "Арсенал Оптторг".
Проте викладення порушень без аналізу дотримання платником податків змісту, форми первинних бухгалтерських документів та перевірки фактичного здійснення господарських операцій суперечить приписам пунктів 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, якими регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, а тому платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують допущені порушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень, не є доведеними, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.
Відповідно до положень пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У зв'язку з правомірним включенням позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 66359,00 грн зменшення позивачеві розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 30655,00 грн є безпідставним.
Зважаючи на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд першої інстанції визнав за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000622301, № 0000632301 від 26.06.2013. Колегія суддів пооджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 816/5284/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бартош Н.С.
Судді Донець Л.О. Мельнікова Л.В.