ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23394/13 14.01.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Ільєнко О.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: Єжова Н.О. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 14 січня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
03 грудня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № ЮР-10925 від 27.11.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (відповідач) заборгованості за договором про порядок розрахунків № 22-7713-06.08.2013 від 12.09.2013 року в сумі 373 041,19 грн. (триста сімдесят три тисячі сорок одна гривня 19 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про порядок розрахунків № 22-7713-06.08.2013 від 12.09.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату заборгованості по сплаті штрафних санкцій, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач надав до суду відзиву на позовну заяву в якому звернув увагу суду на те, що спір по підставам заявленого позивачем позову між ПАТ «Укргазвидобування» та TOB «Карпатигаз» було врегульовано. Окрім того, у своєму відзиві відповідач вказав, що оскільки зверненню позивача до суду передували неправильні дії TOB «Карпатигаз», останній не заперечує щодо покладення на нього витрат по сплаті судового збору у сумі 7 460,93 гривень. При цьому, відповідач просить суд розглянути питання щодо розстрочення стягнення суми судового збору з відповідача у строк до 28.02.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
10 червня 2002 року між позивачем (надалі - Перший учасник) та відповідачем (далі по тексту - Другий учасник) (разом - сторони) було укладено договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи № 3 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-1 або Договір про спільну діяльність), відповідно до р. 2 якого предметом Договору є взаємні дії Учасників з об'єднання коштів, майна, трудової участі, майнових і немайнових прав, необхідних для спільної розробки Летнянського газового родовища, а саме - сверд ловини № 36 даного родовища на умовах Договору без створення нової юридичної особи.
12 вересня 2013 року між сторонами укладено договір про порядок розрахунків № 22-7713-06.08.2013 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір-2 або Договір про порядок розрахунків), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Сторона-2, відповідач по справі № 910/23394/13, визнає (лист № 12/09-6 від 12 вересня 2013p.), що станом на момент укладання Договору-2, її заборгованість перед Стороною-1, позивачем у справі № 910/23394/13, по сплаті штрафних санкцій за Договором № УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 року складає 1 119 113,19 грн. Сторони домовилися про те, що Сторона-1 не заперечує, а Сторона-2 бере на себе зобов'язання сплатити заборгованості по штрафним санкціям згідно з Договором № УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 року всього на суму 1 119 113,19 грн. (один мільйон сто дев'ятнадцять тисяч сто тринадцять грн. 19 коп.) до 31 березня 2014 року згідно з наведеним в п. 1.3. Договору-2 графіком погашення заборгованості.
Позивач зазначає, що Сторона-2 взяті на себе зобов'язання за Договором-2 в частині сплати на користь Сторони-1 заборгованості в сумі - 373 041,19 грн. за період з жовтня по листопад 2013 року не виконала, коштів в строк до 30.11.2013р. не перерахувала, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором-2 в сумі 373 041,19 грн.
Щодо викладених позивачем в позовній заяві тверджень, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач повідомив суд, що в порушення своїх зобов'язань, через скрутне матеріальне становище, TOB «Карпатигаз» своєчасно не провело розрахунки по договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 373 041,19 грн., що й стало причиною звернення позивача до суду. Відповідач зауважує на тому, що 28.11.2013 року ПАТ «Укргазвидобування» було направлено на адресу TOB «Карпатигаз» заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. № 19-011-5381, в тому числі і тих, що є предметом позову у справі, а тому, за переконанням відповідача, спір за заявленими позивачем в позові підставам між ПАТ «Укргазвидобування» та TOB «Карпатигаз» було врегульовано.
У своєму відзиві відповідач також просить суд розглянути питання щодо розстрочення стягнення 7 460,93 грн. судового збору з TOB «Карпатигаз» у строк до 28.02.2014 року.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом, 10 червня 2002 року між сторонами укладено договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи № 3 згідно р. 2 якого предметом Договору є взаємні дії Учасників з об'єднання коштів, майна, трудової участі, майнових і немайнових прав, необхідних для спільної розробки Летнянського газового родовища, а саме - сверд ловини № 36 даного родовища на умовах Договору без створення нової юридичної особи.
12 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про порядок розрахунків № 22-7713-06.08.2013 відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Сторона-2 визнає (лист № 12/09-6 від 12 вересня 2013p.), що станом на момент укладання Договору-2, її заборгованість перед Стороною-1 по сплаті штрафних санкцій за Договором № УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 року складає 1 119 113,19 грн. Сторони домовилися про те, що Сторона-1 не заперечує, а Сторона-2 бере на себе зобов'язання сплатити заборгованості по штрафним санкціям згідно з Договором № УГВ2949/06-11 від 20.04.2011 року всього на суму 1 119 113,19 грн. (один мільйон сто дев'ятнадцять тисяч сто тринадцять грн. 19 коп.) до 31 березня 2014 року згідно з наведеним в п. 1.3. Договору-2 графіком погашення заборгованості.
За п. 1.3. Договору-2 Сторона-2 сплачує заборгованість у визначені нижче строки та у визначених сторонами сумах, а саме:
№ з/пРозмір платежу, грн.Термін сплати
1186 523,19до 31.10.2013
2186 518,00до 30.11.2013
Позивач вказує, що Сторона-2 зобов'язання за Договором-2 в частині сплати на користь Сторони-1 заборгованості в сумі - 373 041,19 грн. за період з жовтня по листопад 2013 року не виконала, боргу не сплатила, що і стало підставами заявленого позову № ЮР-10925 від 27.11.2013р.
За ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Так, судом встановлено, що 28 листопада 2013 року Перший учасник звернувся до Другого учасника з заявою № 19-011-5381 від 28.11.2013р. «Про зарахування зустрічних однорідних вимог» в якій ПАТ «Укргазвидобування» заявило про часткове припинення зобов'язань перед відповідачем шляхом зарахування зустрічних зобов'язань TOB «Карпатигаз», в тому числі, згідно Договору-2 на суму 373 041,19 грн. (копія заяви в справі). Відповідач у своєму відзиві зауважує на тому, що спір за заявленим позивачем позовом було врегульовано, а саме з підстав подання 28.11.2013р. позивачем відповідачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
З огляду на викладене, направлення Першим учасником Другому учаснику заяви та визнання її як такої останнім є, в силу ст. 601 Цивільного кодексу України та з огляду на характер правовідносин між сторонами, достатньою правовою підставою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в рахунок грошового зобов'язання за Договором-2 на суму 373 041,19 грн. та, як наслідок, має за собою припинення зобов'язання за Договором-2 у відповідній частині, що відбулося станом на 28.11.2013р. /момент отримання заяви відповідачем/.
В своїй постанові від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України, надав господарським судам України роз'яснення згідно яких припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, з огляду на те, що провадження у даній справі за позовною заявою № ЮР-10925 від 27.11.2013р. порушено вже після факту припинення зобов'язання за Договором-2 між сторонами про стягнення боргу в сумі 373 041,19 грн., що свідчить про відсутність предмету спору і до порушення провадження у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за викладених у позові підстав є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо господарських витрат у справі № 910/23394/13 та клопотання відповідача про розстрочення стягнення судового збору.
За ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
З урахування того, що припинення зобов'язання за Договором-2 між сторонами в сумі 373 041,19 грн. мало місце 28.11.2013р., зважаючи при цьому на те, що зверненню позивача до суду передували неправильні дії TOB «Карпатигаз» в частині неперерахування заборгованості в строк до 30.11.2013р. на суму 373 041,19 грн., судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 7 460,82 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
За ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано суду достатніх доказів про наявність виняткових обставин, достатніх для розстрочення рішення, а також не наведено належних тому обставин, суд приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання відповідача, викладеного у відзиві № 13/01-01 від 13.01.2014р. на позовну заяву № ЮР-10925 від 27.11.2013р.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (ідентифікаційний код 30162340, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 13-19, п/р 26002010000077 AT «Сбербанк Росії» м. Київ, МФО 320627, код 337504782), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, р/р 26006601004115 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) в особі філії - Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (ідентифікаційний код 00153100, адреса: 36016, м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 173, р/р № 26004086801001 в ПАТ КБ «Надра», м. Київ, Центр, МФО 380764), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судові витрати - 7 460,82 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят гривень 82 копійки). Видати наказ.
Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/23394/13.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 20.01.2014р.
Суддя О.В. Котков